1, 2. а) Як зазвичай реагує мати на плач свого малятка? б) Яке почуття є сильнішим від материнського співчуття?

 ТІЛЬКИ-НО серед ночі заплакало немовля, мати одразу прокидається. Відколи у неї народилось дитинча, вона вже не спить так міцно, як колись. Ця жінка навчилась помічати різницю в тоні дитячого плачу. Тому часто вона може сказати, чого її немовля потребує: чи воно хоче їсти, чи щоб його пригорнули, чи ще чогось. Але хоч би що було причиною дитячого плачу, мати завжди реагує. Любов не дозволить їй знехтувати потребами свого маляти.

² Співчуття неньки до дитини, яку вона носила під серцем,— це одне з найніжніших почуттів, знаних людині. Проте існує набагато сильніше почуття — ніжне співчуття, яке має наш Бог, Єгова. Розглядаючи цю привабливу рису, ми зможемо ще більше наблизитися до Єгови. Тож дослідімо, що таке співчуття і як наш Бог виявляє його.

3. Що означає єврейське дієслово, котре перекладається як «змилосердитися» або «помилувати»?

³ У Біблії співчуття та милосердя тісно пов’язані між собою. Думку про ніжне співчуття передають багато єврейських та грецьких слів. Розгляньмо, наприклад, єврейське дієслово раха́м. Його часто перекладають як «змилосердитися» або «помилувати». В одному довіднику пояснюється, що дієслово раха́м «виражає глибоке та ніжне співчуття, викликане слабкістю або стражданням когось дорогого нашому  серцю або того, хто потребує нашої допомоги». Цей єврейський термін Єгова вживає до себе. Він пов’язаний зі словом «утроба», і його можна описати як «материнське співчуття» a (Вихід 33:19; Єремії 33:26).

4, 5. Як на прикладі почуттів матері до свого немовляти Біблія вчить нас про співчуття Єгови?

⁴ Біблія вчить нас про співчуття Єгови на прикладі почуттів матері до свого немовляти. В Ісаї 49:15 («Докладний переклад Біблії», англ.) читаємо: «Чи може жінка забути своє немовля, щоб не мати співчуття [раха́м] до сина своєї утроби? Авжеж, вони можуть забути, але я не забуду тебе». Цей зворушливий опис показує, наскільки глибоким є співчуття Єгови до свого народу. Чому Бог має такі почуття?

⁵ Важко уявити, щоб мама забула нагодувати і доглянути своє дитинча. Немовля безпорадне, воно потребує материнської уваги та ласки вдень і вночі. Щоправда, ми, на жаль, іноді чуємо про материнську недбалість, особливо у ці «тяжкі часи», коли так часто бракує «природної любові» (2 Тимофія 3:1; 3:3 [2], Бачинський). Але Єгова повідомляє: «Я не забуду тебе». Ніжне співчуття Єгови до своїх слуг залишається незмінним. Воно набагато сильніше від найніжнішого з усіх природних почуттів — співчуття, яке матір зазвичай має до свого немовляти. Тож не дивно, що один тлумач Біблії сказав про слова з Ісаї 49:15: «Це чи не найяскравіший опис Божої любові в Старому Завіті».

6. Який погляд на ніжне співчуття властивий багатьом недосконалим людям, але в чому запевняє нас Єгова?

⁶ Чи ніжне співчуття — це ознака слабкості? Такий погляд властивий багатьом недосконалим людям.  Приміром, римський філософ Сенека, сучасник Ісуса та провідний мислитель Риму, говорив, що «жалість — це слабкість розуму». Сенека був прихильником стоїцизму — філософського напрямку, поборники якого обстоювали ідею про стан спокою, тобто стан, коли відсутні почуття. За словами Сенеки, мудра людина може допомогти комусь у го́рі, але не повинна дозволяти собі жаліти когось, бо це почуття позбавить її спокою. Такий егоцентричний погляд на життя був несумісним зі щирим співчуттям. Але Єгова зовсім не такий! У своєму Слові Бог запевняє нас, що він «повний жалю і милосердя [буквально «співчутливий»]» (Якова 5:11, УКУ). Далі ми побачимо, що співчуття — це не слабкість, а дуже важлива риса, яка свідчить про силу. Розгляньмо, як Єгова, подібно до люблячого батька, виявляє її.

7, 8. Яких страждань зазнавали ізраїльтяни в стародавньому Єгипті і як Єгова зреагував на їхні муки?

⁷ Співчуття Єгови чітко видно в тому, як він поводився з ізраїльським народом. Наприкінці XVI століття до н. е. мільйони ізраїльтян були рабами в стародавньому Єгипті, де їх жорстоко гнобили. Єгиптяни «огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли» (Вихід 1:11, 14). Знемагаючи від такого горя, ізраїльтяни благали Єгову про допомогу. Як зреагував на їхню мольбу Бог ніжного співчуття?

⁸ Це торкнулося серця Єгови. Він сказав: «Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його» (Вихід 3:7). Бог не міг байдуже дивитися на  страждання своїх людей та слухати їхні зойки. З 24-го розділу цієї книжки ми побачили, що Єгова є Богом співчуття. А співчуття — це здатність відчувати біль інших. Проте Єгова не просто співчував своєму народові, він був спонуканий заступитися за нього. В Ісаї 63:9 говориться: «Любов’ю Своєю й Своїм милосердям [«у своєму співчутті», НС] Він викупив їх». Єгова визволив ізраїльтян з Єгипту «сильною рукою» (Повторення Закону 4:34). Пізніше він чудесним способом посилав цим людям їжу і ввів їх у родючий край, який дав їм у власність.

9, 10. а) Чому Єгова неодноразово визволяв ізраїльтян після того, як вони оселилися в Обітованій землі? б) З-під якого гніту Єгова визволив ізраїльтян за днів Їфтаха і що його спонукало до цього?

⁹ На цьому співчуття Єгови не закінчилося. Ізраїль, оселившись в Обітованій землі, неодноразово виявляв невірність і тому страждав. Але потім ці люди опам’ятовувались і зверталися до Єгови. Він раз у раз визволяв їх. Чому? «Бо співчував своєму народові» (2 Хронік 36:15, НС; Суддів 2:11—16).

¹⁰ Розгляньмо, що сталося за днів Їфтаха. Оскільки ізраїльтяни почали служити фальшивим богам, Єгова дозволив, щоб упродовж 18 років їх пригноблювали аммонітяни. Зрештою Божий народ покаявся. Біблія говорить: «Повикидали вони з-поміж себе чужих богів, та й служили Господеві. І знетерпеливилась душа Його через Ізраїлеве страждання» b (Суддів 10:6—16). Як тільки народ Єгови виявив щире каяття, Він не міг більше терпіти їхніх страждань. Тому Бог ніжного співчуття уповноважив  Їфтаха визволити ізраїльтян з рук ворогів (Суддів 11:30—33).

11. Чого ми вчимося про співчуття зі ставлення Єгови до ізраїльтян?

¹¹ Чого ми вчимося про ніжне співчуття зі ставлення Єгови до ізраїльського народу? По-перше, співчуття Бога виявлялося не тільки в тому, що він знав, які труднощі зносив його народ. Пригадаймо приклад про матір. Коли немовля плаче, співчуття спонукує її іти на допомогу. Так само Єгова не пропускає повз вуха зойків свого народу. Ніжне співчуття спонукує його полегшувати страждання своїх слуг. Крім того, зі ставлення Єгови до ізраїльтян бачимо, що співчуття — це зовсім не слабкість, оскільки ця ніжна риса спонукувала його з рішучістю і силою діяти заради свого народу. Але чи Бог виявляє співчуття до своїх служителів лише як до групи?

12. Як Закон відображав співчуття Єгови до окремих осіб?

¹² Закон, який Бог дав ізраїльтянам, виявляв, що він співчутливо ставиться і до окремих осіб. Візьмімо, наприклад, турботу Єгови про бідних. Бог знав, що через непередбачені обставини ізраїльтянин може зубожіти. Як треба було поводитись з нужденними? Єгова суворо наказав своєму людові: «Не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого. Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм» (Повторення Закону 15:7, 10). Далі Бог наказав ізраїльтянам не визбирувати урожай на краю поля і не підбирати нічого, що залишилося після жнив. Позосталі колоски були для нужденних (Левит 23:22; Рут 2:2—7). Ці заповіді свідчили про чуйність Єгови до  бідних. Коли народ дотримувався їх, нужденним в Ізраїлі не доводилося просити хліба. Хіба ж це не відображало ніжного співчуття Бога?

13, 14. а) Як слова Давида запевняють, що Єгова дуже турбується кожним з нас зокрема? б) На якому прикладі можна показати, що Єгова близько «зламаносердих» та «прибитих духом»?

¹³ Сьогодні наш ніжний Бог також дуже турбується про кожного з нас. Ми можемо бути певними, що він добре знає про будь-які наші страждання. Псалмоспівець Давид написав: «Очі Господні на праведних, вуха ж Його — на їхній зойк, Господь зламаносердим близький, і впокорених [«прибитих», Хом.] духом спасає» (Псалом 34:16, 19). Про людей, описаних у цьому вірші, один тлумач Біблії зауважив: «Вони зламаносерді й мають розкаяний дух, тобто впокорені через гріх, і їм бракує самоповаги; вони вважають себе нікчемними, нічого не вартими». Такі особи можуть думати, що Єгова далеко від них, що вони нічого для нього не значать і тому не заслуговують його опіки. Але це не так. Слова Давида запевняють нас, що Єгова не покине людей, які «вважають себе нікчемними». Наш співчутливий Бог знає: у такі хвилини ми найбільше потребуємо його, і тоді він близько нас.

¹⁴ Розгляньмо такий випадок. У США одній матері довелося спішно відвезти свого дворічного сина в лікарню, бо у хлопчика була важка форма крупу. Оглянувши дитя, лікарі сказали, що необхідно залишити його в лікарні на цілу ніч. Де була мати тієї ночі? На стільці в лікарняній палаті, поряд з ліжком свого синочка! Її дитя було хворе, і вона просто мусила бути коло нього. Ми, безперечно, можемо очікувати чогось більшого від нашого сповненого любові небесного Батька! Зрештою, ми створені на його образ (Буття 1:26). Зворушливі слова з Псалма 34:19 показують: коли ми «зламаносерді» та «прибиті духом», Єгова,  подібно до ніжного батька, «близький» — він завжди співчутливий і готовий допомогти.

15. Як Єгова допомагає нам особисто?

¹⁵ Як же тоді Єгова допомагає нам особисто? Він не обов’язково усуває причину страждання. Але Бог дав дуже багато дарів для тих, хто взиває до нього про допомогу. Його Слово, Біблія, пропонує практичні поради, які можуть змінити нашу ситуацію. Єгова подбав про духовно кваліфікованих наглядачів, які намагаються наслідувати його співчуття, допомагаючи співпоклонникам у зборі (Якова 5:14, 15). Як «Той, що молитви вислухує», він дає ‘Духа Святого всім тим, хто просить в Нього’ (Псалом 65:3; Луки 11:13). Цей дух може наділити нас «наднормальною силою», щоб ми вистояли, поки Боже Царство усуне всі складні проблеми (2 Коринтян 4:7, НС). Хіба ми не вдячні за такі дари? Не забуваймо, що це вияви ніжного співчуття Єгови.

16. Який найбільший приклад співчуття Єгови і як він впливає на кожного з нас?

¹⁶ Звичайно, найбільший приклад співчуття Єгови бачимо в тому, що він віддав свого улюбленого Сина у викуп за нас. Єгова приніс цю жертву, будучи спонуканий любов’ю, і саме ця жертва відкрила шлях до спасіння. Пам’ятаймо: викуп, який дав Єгова, стосується нас особисто. Захарій, батько Івана Хрестителя, небезпідставно передрік, що цей дар стане звеличенням «ніжного співчуття нашого Бога» (Луки 1:78, НС).

17—19. а) Як Біблія показує, що співчуття Єгови має межі? б) Через що співчуття Єгови до його народу вичерпалося?

¹⁷ Чи слід сподіватися, що ніжне співчуття Єгови не має меж? Зовсім ні. Біблія чітко показує, що Бог по  праву не виявляє співчуття до людей, які стають проти його справедливих доріг (Євреїв 10:28, Кул.). Щоб зрозуміти, чому він так робить, пригадаймо приклад ізраїльського народу.

¹⁸ Хоча Єгова неодноразово визволяв ізраїльтян з рук ворогів, зрештою його милосердя, тобто співчуття, вичерпалося. Ці вперті люди займалися ідолопоклонством, навіть поприносили своїх огидних ідолів у храм Єгови! (Єзекіїля 5:11; 8:17, 18). Крім того, Біблія розповідає: «Вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку» (2 Хронік 36:16). Ізраїльтяни дійшли до того, що Єгова вже не мав жодної вагомої підстави виявляти їм співчуття, і це викликало його праведний гнів. Який був результат?

¹⁹ Єгова більше не міг співчувати своєму народу. Він проголосив: «Не змилуюся [«не виявлю співчуття», НС], і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити» (Єремії 13:14). Тому Єрусалим та храм у ньому були знищені, а ізраїльтян забрали в полон до Вавилону. Це справжня трагедія, коли грішні люди стають настільки бунтівними, що через них Боже милосердя, тобто співчуття, вичерпується! (Плач Єремії 2:21).

20, 21. а) Що станеться, коли Боже співчуття вичерпається в наш час? б) Про який сповнений співчуття дар Єгови піде мова в наступному розділі?

²⁰ А що сказати про наш час? Єгова не змінився. Спонуканий співчуттям, він доручив своїм Свідкам проповідувати «добру новину про царство» по всій заселеній землі (Матвія 24:14, НС). Коли люди праведного серця відгукуються, Єгова допомагає їм збагнути  звістку про Царство (Дії 16:14). Але ця праця не триватиме вічно. Навряд чи це було б милосердно, якби Єгова дозволив безконечно існувати цьому злому світові з усіма його нещастями та стражданнями. Коли співчуття Єгови вичерпається, він прийде, щоб виконати присуд, винесений цій системі речей. Навіть тоді Бог керуватиметься співчуттям — співчуттям до свого «святого Ім’я» та до своїх відданих слуг (Єзекіїля 36:20—23). Єгова очистить землю від зла і встановить праведний новий світ. А про злих людей Бог проголошує: «Не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову» (Єзекіїля 9:10).

²¹ До цього часу Єгова виявляє співчуття до людей, причому навіть до тих, кому загрожує знищення. Грішні люди, які щиро розкаюються, можуть черпати пожиток з Божого прощення — дару Єгови, котрий є одним з найбільших виявів його співчуття. У наступному розділі ми розглянемо декотрі чудові біблійні ілюстрації, які змальовують повноту прощення Єгови.