ЧИ ТИ любиш вечірки? (...) На них може бути дуже весело. А як ти думаєш, чи хоче Великий Учитель, щоб ми ходили на вечірки? (...) Якось він разом зі своїми учнями пішов на весілля, яке також можна назвати вечіркою. Єгова є ‘щасливим Богом’, тому йому подобається, коли ми приємно проводимо час на хороших вечірках (1 Тимофія 1:11; Івана 2:1—11).

На 29-й сторінці цієї книжки розповідається, як Єгова розділив води Червоного моря і як ізраїльтяни перейшли через нього. Пам’ятаєш, ми про це читали? (...) Потім люди почали співати й танцювати, щоб показати свою вдячність Єгові. Вони влаштували свого роду вечірку. Люди дуже раділи і, безумовно, Бог також радів (Вихід 15:1, 20, 21).

Майже через 40 років ізраїльтяни пішли на іншу велику забаву, або вечірку. Але цього разу люди, які запросили їх у гості, не поклонялися Єгові. Ті люди, які запросили їх, поклонялися іншим богам і мали статеві зносини з особами, з якими не були одружені. Як ти думаєш, чи можна було йти на таку вечірку? (...) Єгові не сподобалося, що ізраїльтяни  пішли туди, і він покарав їх за це (Числа 25:1—9; 1 Коринтян 10:8).

Біблія також розповідає нам ще про дві вечірки. Їх влаштували з нагоди днів народження. Чи на якійсь з цих вечірок святкувався день народження Великого Вчителя? (...) Ні. Ті два дні народження були влаштовані на честь чоловіків, які не служили Єгові. Одна вечірка була з нагоди дня народження Царя Ірода Антипи. Він був правителем Галілеї у час, коли там жив Ісус.

Цар Ірод зробив багато поганого. Він узяв собі за дружину жінку, яка була одружена з його рідним братом. Ту жінку звали Іродіяда. Божий слуга Іван Хреститель сказав Іроду, що він зробив неправильно. Це Іроду не сподобалося. Тому він замкнув Івана до в’язниці (Луки 3:19, 20).

Коли Іван був у в’язниці, прийшов час святкувати день народження Ірода. Цар влаштував велику вечірку. Він запросив до себе в гості багато знаменитих людей. Всі вони їли, пили і забавлялися. Потім прийшла дочка Іродіяди і почала танцювати перед гостями. Усім дуже сподобалося, як вона  танцювала, тому цар Ірод захотів подарувати їй щось особливе. Він сказав їй: «Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі,— хоча б і пів царства мого».

Що ж попросить та дівчина? Гроші? Гарний одяг? Власний палац? Дівчина не знала, чого попросити. Тому вона пішла до своєї матері, Іродіяди, і спитала: «Чого маю просити?»

Іродіяда сильно ненавиділа Івана Хрестителя і тому сказала дочці попросити Іванову голову. Дівчина повернулася до царя і сказала: «Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя».

Цар Ірод не хотів убивати Івана, бо знав, що Іван був доброю людиною. Але Ірод дав обіцянку і через це боявся, що́ подумають гості, коли він не дотримає слова. Тому цар послав слугу до в’язниці і наказав відрубати Іванові голову. Невдовзі слуга повернувся. Він тримав голову Івана на тарілці і віддав її дівчині. А дівчина передала її своїй матері (Марка 6:17—29).

Інша вечірка з нагоди дня народження, про яку розповідає Біблія, не була нічим ліпшою. Її влаштували на  честь царя Єгипту. Під час вечірки цар також наказав відрубати голову одному чоловіку. Після цього він повісив тіло того чоловіка, щоб його їли птахи! (Буття 40:19—22). Як ти думаєш, чи Богові подобалися ці дві вечірки? (...) А ти хотів би бути на них? (...)

Нам відомо, що все в Біблії написано з якоюсь метою. Біблія розповідає нам про два дні народження. На цих двох вечірках сталося щось погане. Отже, що Бог говорить нам про святкування днів народження? Чи Бог хоче, щоб ми відзначали їх? (...)

Щоправда, у наші часи люди не відрубують один одному го́лови на святкуванні днів народження. Але це свято започаткували люди, які не поклонялися правдивому Богу. Ось що говориться в одній релігійній енциклопедії про святкування днів народжень, згаданих у Біблії: «Тільки грішники... влаштовували великі забави з нагоди дня, коли народилися» («Католицька енциклопедія», англ.). Чи ми хочемо бути подібними до них? (...)

Чи святкував свій день народження Великий Учитель? (...) Ні, у Біблії нічого не сказано про святкування дня народження Ісуса. Перші учні Ісуса також не відзначали його дня народження. А ти знаєш, чому пізніше люди стали святкувати день народження Ісуса 7 січня або 25 грудня? (...)

Цей час був вибраний тому, що «люди в Римі у той день вже святкували народження Сатурна, бога-сонця» (енциклопедія «Уорлд бук»). Отже, люди вирішили святкувати день народження Ісуса у той самий день, в який язичники вже відзначали своє свято!

Чи тобі відомо, чому Ісус не міг народитися ані в січні, ані в грудні? (...) У Біблії сказано, що, коли Ісус народився, пастухи ще випасали худобу вночі на полях (Луки 2:8—12).  А вони не могли бути вночі на полі ні в січні, ні в грудні, бо в тій місцевості ці місяці холодні й дощові.

Багато людей знають, що Різдво не є днем народження Ісуса. Вони навіть знають, що того дня язичники відзначали свято, яке не подобалося Богові. Проте вони все одно святкують Різдво. Для них важливіше повеселитися на вечірці, ніж дізнатися, що́ про це святкування думає Бог. Але ми хочемо подобатися Єгові, правда? (...)

Отже, коли ми збираємося на вечірку, треба упевнитися, що вона сподобається Єгові. Вечірки можна проводити у будь-який час року. Не потрібно чекати особливого дня. На вечірках можна їсти смачну їжу і грати в ігри. Хочеш побувати на вечірці? (...) Можна порозмовляти з батьками і попросити їх разом з тобою спланувати вечірку. Це було б добре, правда? (...) Але перед тим як планувати вечірку переконайся, що вона буде Богові до вподоби.