«НА ПОЧАТКУ Бог створив Небо та землю» (Буття 1:1). Ці слова добре відомі багатьом людям. У такому простому і водночас урочистому реченні вперше згадується головна Особа, про яку розповідає Святе Письмо,— Всемогутній Бог, Єгова. Перший вірш Біблії показує, що Бог створив неосяжний Усесвіт і нашу планету. У подальших віршах описані довгі періоди, символічно названі днями, впродовж яких Бог влаштовував нашу земну домівку. В них розповідається про появу всіх чудових створінь на землі.

Вінцем земного творива стала людина. Вона була створена за Божим образом, тобто могла віддзеркалювати такі риси Єгови, як любов і мудрість. Бог створив чоловіка із земного пороху та назвав його Адамом. Єгова поселив його в раю — Едемському саду, де насадив дерева, які давали багато чудових плодів.

З часом Єгова побачив, що чоловікові потрібна пара. Тож Бог створив з Адамового ребра жінку і привів її до нього. Адам назвав свою дружину Євою. В захопленні чоловік промовив перші поетичні слова: «Оце тепер вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого». Після цього Бог сказав: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом» (Буття 2:22—24; 3:20).

Бог дав Адамові та Єві два накази. По-перше, вони мали обробляти землю та дбати про неї і поступово наповнювати свою земну домівку нащадками. По-друге, їм було заборонено їсти плід з одного дерева, що росло у величезному саду, «з дерева знання добра і зла» (Буття 2:17). Якби вони послухалися цього наказу, то не померли б. Слухняністю Богові чоловік і жінка могли показати, що визнають його своїм Правителем, люблять його і є його вдячними дітьми. Без сумніву, в них були всі підстави цілим серцем слухатися Творця. Досконалі люди не мали жодної вади. Біблія говорить: «Побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно!» (Буття 1:31).

(Буття, розділи 1 і 2)