1, 2. а) Чому Анна неохоче готувалася в дорогу? б) Чого ми вчимося з розповіді про Анну?

АННА, відганяючи сумні думки, готувалась до подорожі. Ця подія мала бути радісною. Її чоловік, Елкана, щороку з цілою сім’єю подорожував у Шіло. Там вони поклонялися Богові при скинії. Єгова хотів, аби ці свята приносили його служителям радість. (Прочитайте Повторення Закону 16:15). Безумовно, Анна ще дитиною любила ходити в Шіло, але в останні роки все змінилося.

² Елкана любив її. А втім, окрім неї, в нього була ще одна дружина. Її звали Пеніна, і вона, здається, будь-якою ціною хотіла зіпсувати Анні життя. Пеніна завдавала Анні великого болю навіть під час свята, яке мало приносити радість. Що робила Пеніна? І як віра в Єгову допомогла Анні впоратися з ситуацією, котра, на її погляд, була безвихідною? Якщо ви стикаєтесь з труднощами, котрі позбавляють радості, розповідь про Анну потішить вас.

3, 4. Через які дві проблеми страждала Анна і чому кожна з них була важкою?

³ Анна страждала з двох причин. Якщо одній біді жінка могла хоч якось зарадити, то з іншої вона не мала ніякого виходу. По-перше, Анна жила в полігамному шлюбі й ділила чоловіка з жінкою, котра її ненавиділа. По-друге, Анна була безплідною. Будь-яка жінка, котра прагне мати дітей, але не може, почувається нещасною. Горе Анни ставало ще важчим з огляду на те, в якому суспільстві вона виховувалась. Кожна сім’я з нетерпінням чекала народження дитини, котра продовжила б рід. Безпліддя було страшним тавром і ганьбою.

⁴ Якби не Пеніна, Анна, можливо, з гідністю несла б цей тягар. Багатошлюбність часто призводила до  суперництва, сварок і душевного болю. Такий устрій дуже відрізнявся від моногамного шлюбу, який Бог започаткував в Едемському саду (Бут. 2:24). Біблія негативно змальовує полігамні шлюби, і одним з прикладів цього є історія про сімейне життя Елкани.

5. Чому Пеніна прагнула завдавати Анні страждань і як вона це робила?

⁵ Анна була улюбленою дружиною Елкани. За юдейською традицією він спочатку одружився з нею, а через кілька років з Пеніною. Хоч би як там було, Пеніна дуже заздрила Анні й постійно їй дошкуляла. Її головною зброєю проти Анни була здатність мати дітей. З народженням кожної дитини зарозумілість Пеніни зростала. Замість того щоб співчувати Анні, ця жінка безсоромно зачіпала її за живе. Пеніна не шкодувала сил, «щоб докучати їй» (1 Сам. 1:6). Пеніна умисно дошкуляла Анні.

6, 7. а) Чому Анна побоювалась розповісти Елкані про свою біду, хоча він намагався потішити її? б) Чи Аннине безпліддя означало, що вона чимось завинила перед Єговою? Поясніть. (Дивіться примітку).

⁶ Щорічне свято в Шіло було для Пеніни ідеальною нагодою допекти Анні. «Усім синам [Пеніни] та дочкам її» Елкана давав кілька частин з жертвоприношень для Єгови. Його люба Анна отримувала особливу частку. Пеніна нагадувала Анні про її безпліддя і поводилась з нею дуже зверхньо. Через це Анна плакала і втрачала апетит. Елкана бачив, що його дорога дружина засмучена і нічого не їсть, тож старався її потішити. Він питав: «Анно, чого ти плачеш і чому не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?» (1 Сам. 1:4—8).

⁷ Елкана був проникливим чоловіком і розумів, наскільки бездітність пригнічує Анну. Жінка, безумовно, цінувала щирі запевнення чоловіка в його любові *. А втім, Елкана нічого не згадав про злі вчинки Пеніни. У Біблії також не сказано, чи Анна розповідала йому про це. Вона, очевидно, розуміла, що скарги на Пеніну лише погіршать  ситуацію. Хіба Елкана міг щось змінити? Чи не викликало б це з боку Пеніни, її дітей та слуг ще більшої ненависті? Анна стала б вигнанкою у власному домі.

8. Коли до вас ставляться несправедливо, чому варто пам’ятати, що Єгова є справедливим Богом?

⁸ Можливо, Елкана не знав про всі нападки Пеніни на Анну, але про це знав Єгова, адже вони згадані в його Слові. Біблія розкриває повну картину підступних учинків Пеніни і цим перестерігає усіх, хто через заздрість вдається до підлості. Історія Анни дає розраду таким же невинним і миролюбним людям, як ця жінка. Розповідь про Анну запевняє їх у тому, що праведний Бог знає, як усунути несправедливість, і обов’язково зробить це належного часу. (Прочитайте Повторення Закону 32:4). Анна була впевнена в цьому, тому звернулась за допомогою до Єгови.

9. Чого ми вчимося з того, що Анна охоче пішла до Шіло, хоча й знала, що там її суперниця буде їй дошкуляти?

⁹ Від самого ранку в домі була метушня: всі, навіть діти, збиралися в дорогу. На велику сім’ю чекала 30-кілометрова подорож гористою місцевістю в землі Єфрема *. До Шіло вони йтимуть один або два дні. Анна знала, як поводитиметься її суперниця, але не залишилась удома. Вона подала гарний приклад для всіх Божих служителів. Не дозволяймо, щоб погані вчинки інших стримували нас від поклоніння Богу. Са́ме служіння Богові додасть нам сил знести будь-які труднощі.

10, 11. а) Чому Анна без зволікань пішла до скинії? б) Як Анна молилася до свого небесного Батька?

¹⁰ Минув день, і позаду лишилися звивисті гірські стежки. Родина нарешті наблизилась до Шіло і зупинилася на одному з пагорбів. Коли вони підходили до міста, Анна, мабуть, розмірковувала про те, чого проситиме в Єгови. Прибувши в Шіло, всі сіли їсти. Як тільки випала нагода, Анна пішла до скинії Єгови. Біля входу сидів первосвященик Ілій, проте Анна не помічала його, цілком зосередившись на Богові. Жінка точно знала, що тут, біля скинії, вона буде почута: ніхто, окрім небесного Батька, не може повністю зрозуміти її горе. Анні було так гірко, що вона заплакала.

 ¹¹ Здригаючись від ридань, Анна молилась до Єгови. Вона виливала Богові свій біль подумки і безмовно ворушила губами. Анна молилась дуже довго. Однак, благаючи Бога про нащадка, вона не думала лише про себе. Жінка була готова віддати Богові найцінніше. Анна склала обіцянку: якщо народиться син, вона віддасть його на служіння Єгові (1 Сам. 1:9—11).

12. Як приклад Анни допомагає нам не забувати про важливість молитви?

¹² Молитва Анни — чудовий приклад для всіх служителів Бога. Єгова з любов’ю заохочує нас відверто і без вагань розповідати йому про свої тривоги, так само як діти розповідають турботливому батькові про свої. (Прочитайте Псалом 62:9; 1 Фессалонікійців 5:17). Ось яке запевнення дав апостол Петро стосовно Єгови: «Всі свої тривоги покладіть на нього, бо він дбає про вас» (1 Пет. 5:7).

13, 14. а) Який поспішний висновок щодо Анни зробив Ілій? б) Як відповідь Анни свідчить про глибину її віри?

¹³ На противагу Єгові, люди не завжди виявляють розуміння та співчуття. Коли Анна молилась і плакала, її молитву несподівано перервав чийсь голос. То був голос первосвященика Ілія, котрий спостерігав за нею. Він сказав: «Аж доки ти будеш п’яною? Витверезись зі свого вина!» Ілій бачив, як жінка здригалась від плачу і безмовно ворушила губами. Однак він не запитав Анну, у чому річ, а зробив поспішний висновок, що вона п’яна (1 Сам. 1:12—14).

¹⁴ Як же болісно було Анні в цей важкий час почути таке безпідставне звинувачення, та ще й від людини, яка займала поважне становище. Але навіть тоді Анна виявила глибину своєї віри. Вона не дозволила, щоб чиясь недосконалість похитнула її у служінні Єгові. Анна з повагою розповіла Ілію про свої обставини. Можливо, усвідомивши помилку, Ілій відповів їй зі співчуттям: «Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала» (1 Сам. 1:15—17).

15, 16. а) Як вплинуло на Анну те, що вона відкрила серце Єгові та поклонилась йому при скинії? б) Як допомагає приклад Анни, коли нас огортають негативні почуття?

¹⁵ Як почувалася Анна, коли відкрила своє серце Єгові і поклонилась йому при скинії? В оповіді сказано: «Пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне» (1 Сам. 1:18). Анна відчула полегшення. Вона поклала  свій тягар на ширші та сильніші плечі — плечі свого небесного Батька. (Прочитайте Псалом 55:23). Не існує такої проблеми, яку Єгова не міг би вирішити.

¹⁶ Коли ми збентежені, пригнічені або чимось обтяжені, наслідуймо приклад Анни. Виливаймо свої тривоги Богу, про якого в Біблії сказано: «Ти, що молитви вислухуєш» (Пс. 65:3). Якщо робимо це з вірою, смуток розвіється і нас наповнить «Божий мир, який неможливо збагнути розумом» (Фил. 4:6, 7).

17, 18. а) Як Елкана підтримав обіцянку Анни? б) Як після цього до Анни ставилась Пеніна?

¹⁷ Наступного ранку Анна прийшла до скинії, вже зі своїм чоловіком Елканою. Згідно із Мойсеєвим законом, чоловік мав право скасувати обітницю, яку дружина склала без його відома. Очевидно, Анна розповіла Елкані про своє прохання та обітницю (Чис. 30:11—16). Цей відданий Богові чоловік не заперечив їй. Перш ніж повернутись додому, він разом з Анною пішов до скинії, щоб поклонятися Єгові.

¹⁸ Пеніна усвідомила, що її випади більше не дошкуляють Анні. Біблія нічого не говорить, коли саме це сталося, але вислів «обличчя [Анни] не було вже сумне» показує, що в Анни піднявся дух. Пеніна невдовзі побачила, що Анна перестала зважати на її ворожість. Після розповіді про подорож у Шіло ім’я Пеніни в Біблії більше не згадується.

19. Яке благословення отримала Анна і як вона показала, що розуміє, від кого воно походить?

¹⁹ Минали місяці, і відчуття спокою доповнила невимовна радість. Анна вагітна! Жінка впивалася щастям, але ні на мить не забувала, від кого отримала таке благословення. Народивши сина, вона назвала його Самуїлом, що означає «ім’я Бога» і, очевидно, вказує на звертання до Бога на ім’я. Анна, безумовно, кликала Бога по імені. Того року вона не пішла в Шіло разом з Елканою й іншими членами родини. Анна три роки залишалась удома з сином, поки годувала його грудьми. Потім настав час, коли жінці треба було зібратися з силами, щоб розлучитися зі своїм синочком.

20. Як Анна й Елкана дотримувалися своєї обіцянки Єгові?

²⁰ Розставання було нелегким. Анна розуміла, що в Шіло про її сина будуть піклуватись, можливо, навіть турботливі  жінки, котрі служили при скинії. Але ж Самуїл був ще такий малий. І яка мати не хоче бути поряд зі своєю дитиною? Однак Анна з Елканою були вдячні Богові, тому охоче віддали хлопчика. Вони принесли жертви в Божому домі та привели сина до Ілія. Батьки нагадали первосвященику про обітницю, яку Анна склала кілька років тому.

21. Як Аннина молитва до Єгови свідчила про глибину її віри? (Дивіться супровідну інформацію  «Дві визначні молитви»).

²¹ Після цього Анна помолилась до Бога. Він навіть подбав, щоб її зворушлива молитва була записана в Біблії, у 1 Самуїла 2:1—10. Кожне висловлювання Анни свідчить про глибину її віри. Жінка прославляла Єгову за величний вияв його сили: він упокорює зарозумілих, підносить пригноблених, відбирає життя або рятує від смерті. Анна славила свого Батька за незрівнянну святість, за справедливість та вірність. Вона могла з упевненістю сказати: «Скелі немає, як Бог наш». Єгова заслуговує цілковитого довір’я, він незмінний і дає захист усім знедоленим та приниженим, які просять у нього допомоги.

22, 23. а) Чому юний Самуїл був упевнений, що батьки його люблять? б) Як ще Єгова благословляв Анну?

²² Самуїл міг пишатися своєю матір’ю, адже ця жінка мала непохитну віру. Хоча хлопчик скучав за мамою, він знав, що вона не забувала про нього. Щороку Анна приходила в Шіло і приносила Самуїлу верхню одежину для його служіння при скинії. Вона вкладала любов і турботу  в кожен стібок цього вбрання. (Прочитайте 1 Самуїла 2:19). Можна уявити, як Анна одягала хлопчика в нове вбрання, розправляла його і, ніжно дивлячись на сина, говорила йому приємні, підбадьорливі слова. Така мама була для Самуїла справжнім благословенням. Коли він виріс, теж став благословенням для батьків і цілого Ізраїля.

²³ Єгова не забув і про Анну. Він відкрив її утробу, і жінка народила Елкані ще п’ятьох дітей (1 Сам. 2:21). Однак найбільшим благословенням в її житті були близькі стосунки з небесним Батьком, Єговою, які з роками ставали дедалі міцнішими. Наслідуймо віру Анни, і ми також відчуємо радість від близьких взаємин з Богом.