Ісус веде зі своїми вірними апостолами щиру розмову, щоб підбадьорити їх. Вже пізно, можливо за північ. Він розповідає їм приклад, який має спонукати до дій.

«Я — правдива виноградна лоза, а мій Батько — виноградар»,— каже Ісус (Івана 15:1). Його приклад нагадує про те, що століттями раніше ізраїльський народ не раз називали виноградною лозою Єгови (Єремії 2:21; Осії 10:1, 2). Але невдовзі Єгова відкине цей народ (Матвія 23:37, 38). Тож Ісус говорить про щось зовсім нове. Він — виноградна лоза, яку Батько почав зрощувати у 29 році н. е., коли помазав його святим духом. Проте Ісус показує, що лоза символізує не тільки його. Він каже:

«Кожну гілку на мені, яка не приносить плодів, [мій Батько] відрізає, а ту, що плоди приносить, очищає, аби вона давала ще більше плодів... Бо, як гілка не приносить плодів, якщо не залишається на виноградній лозі, так і ви не зможете приносити плоди, якщо не будете перебувати в єдності зі мною. Я — виноградна лоза, а ви — гілки» (Івана 15:2—5).

Ісус пообіцяв вірним учням, що після свого відходу пошле їм помічника, святий дух. Коли через 51 день апостоли та інші учні отримають святий дух, то стануть гілками цієї лози. Усі «гілки» повинні перебувати в єдності з Ісусом. Чому?

Він пояснює: «Хто перебуває в єдності зі мною і з ким я перебуваю в єдності, той приносить багато плодів. А без мене ви не можете робити нічого». Ці «гілки», його вірні послідовники, приноситимуть багато плодів — вони будуть наслідувати риси Ісуса, ревно звіщати про Боже Царство і підготовляти нових учнів. А що станеться з тими, хто не залишатиметься в єдності з Ісусом і не приноситиме плодів? Ісус каже: «Хто ж не перебуває в єдності зі мною, той подібний до гілки, яку викидають». Водночас він зауважує: «Якщо ви залишаєтесь в єдності зі мною і мої слова перебувають у вас, то можете просити все, чого бажаєте, й отримаєте це» (Івана 15:5—7).

Ісус уже двічі згадував, що потрібно дотримуватися його заповідей. І тепер він говорить про це знову (Івана 14:15, 21). Як учні можуть довести, що роблять так? Ісус каже: «Як я виконую заповіді Батька й перебуваю в його любові, так і ви перебуватимете в моїй любові, якщо будете виконувати мої заповіді». Однак потрібно не лише любити Бога Єгову і його Сина. Ісус продовжує: «Даю вам заповідь: любіть одне одного, як я люблю вас. Немає більшої любові від любові того, хто віддає за друзів своє життя. Ви — мої друзі, якщо виконуєте все, що я наказую» (Івана 15:10—14).

Через кілька годин Ісус доведе свою любов, віддавши життя за всіх, хто вірить у нього. Приклад Ісуса повинен спонукувати його послідовників виявляти таку ж саможертовну любов одні до одних. Саме по цій любові їх можна буде розпізнати, адже раніше Ісус говорив: «Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Івана 13:35).

Апостоли, мабуть, помітили, що Ісус називає їх «друзями». І він пояснює чому: «Я ж назвав вас друзями, бо відкрив вам усе, що чув від Батька». Наскільки ж цінні такі взаємини! Як чудово бути близькими друзями Ісуса і знати те, що відкрив йому Батько!  Але щоб зберігати цю дружбу, Ісусові послідовники мають «постійно приносити плоди». Якщо вони так робитимуть, то, як запевняє Ісус, «хоч би про що [вони] попросили Батька в [Ісусове] ім’я, він дасть [їм]» (Івана 15:15, 16).

Любов допоможе учням — «гілкам» виноградної лози — знести майбутні випробування. Ісус попереджає, що світ буде їх ненавидіти. Однак, потішаючи їх, він каже: «Якщо світ вас ненавидить, знайте, що мене він зненавидів першим. Якби ви належали до цього світу, світ любив би своє. А оскільки ви не належите до світу... він ненавидить вас» (Івана 15:18, 19).

Ісус продовжує пояснювати причину цієї ненависті: «Робитимуть усе це вам за моє ім’я, бо не знають того, хто мене послав». Він каже, що його чуда засуджують людей, які його ненавидять: «Якби я не виконав серед них діл, яких ще ніхто не чинив, вони не мали б гріха. Проте вони бачили мої діла та все одно зненавиділи і мене, і мого Батька». По суті, те, що люди виявляють таку ненависть, є сповненням пророцтв (Івана 15:21, 24, 25; Псалом 35:19; 69:4).

Ісус знову обіцяє послати помічника, святий дух. Усі послідовники Ісуса можуть отримати цю могутню силу, завдяки якій вони будуть свідчити, тобто приносити плоди (Івана 15:27).