Прийшла весна. Щороку в цей час сім’я Йосипа разом з друзями і родичами іде в Єрусалим відзначати Пасху, як цього вимагає Закон (Повторення Закону 16:16). Від Назарета до Єрусалима приблизно 120 кілометрів. Серед людей панує пожвавлення. Ісус, якому тепер 12 років, з нетерпінням чекає цього свята і можливості знову побачити храм.

Сім’я Ісуса приходить у Єрусалим не лише на один день. Наступного дня після Пасхи починається семиденне Свято прісного хліба (Марка 14:1). Це свято вважається продовженням Пасхи. На дорогу до Єрусалима і назад, а також на перебування в місті Ісусовій сім’ї потрібно близько двох тижнів. Але цього року через Ісуса подорож триває довше. На зворотній дорозі виникає проблема.

Повертаючись додому, на північ, Йосип і Марія думають, що Ісус іде разом з родичами і друзями. Коли ж батьки зупиняються на нічліг, то не знаходять його. Вони починають всюди шукати Ісуса, однак його ніде немає. Хлопчик пропав! Тоді Йосип і Марія повертаються до Єрусалима, сподіваючись знайти його там.

Батьки шукають Ісуса цілий день, але безуспішно. Вони не знаходять його і на другий день. Зрештою на третій день вони йдуть до храму і там, в одному з багатьох залів, знаходять його. Ісус сидить посеред юдейських учителів, слухає їх і ставить запитання. Вони дуже вражені тим, як добре він усе розуміє.

«Дитино, як ти міг нам таке зробити? — запитує Марія.— Ми з батьком нестямно шукали тебе» (Луки 2:48).

Ісус дивується, що вони не здогадалися, де він. «Чому ви шукали мене? — питає він.— Хіба ви не знали, що я маю бути в домі свого Батька?» (Луки 2:49).

Після того Ісус повертається з батьками додому в Назарет і далі кориться їм. Він підростає і набуває мудрості. Вже в юному віці він здобуває прихильність у Бога і людей. Тож Ісус з дитинства цікавиться духовним та виявляє повагу до батьків і цим подає чудовий приклад.