Дванадцять апостолів закінчили проповідувати в Галілеї і тепер із захопленням розповідають Ісусу «про все, що робили і чого навчали». Зрозуміло, що вони дуже втомлені. Але їм нı́коли навіть поїсти, адже багато людей приходить і відходить. Тому Ісус каже: «Ходіть зі мною у віддалене місце і трохи відпочиньте» (Марка 6:30, 31).

Вони сідають у човен, мабуть поблизу Капернаума, і пливуть у безлюдне місце на схід від ріки Йордан, за Віфсаїду. Однак дехто бачить, як вони відпливають, і багатьом стає відомо про це. Усі ці люди біжать вздовж берега, і, коли човен причалює, уже чекають там на Ісуса.

Вийшовши з човна, Ісус бачить натовп людей і проймається до них жалем, бо вони як вівці без пастуха. Тож він починає «багато чого навчати» їх про Царство (Марка 6:34). Він також зціляє «тих, хто потребу[є] зцілення» (Луки 9:11). Через деякий час учні кажуть йому: «Година вже пізня, а це місце віддалене. Розпусти́ людей, щоб вони пішли по довколишніх селах і купили собі щось поїсти» (Матвія 14:15).

Але Ісус відповідає: «Не треба їм іти звідси, ви нагодуйте їх» (Матвія 14:16). Хоча Ісус вже знає, що́ буде робити, він запитує Пилипа, щоб випробувати його: «Де б нам купити хліба для цих людей?» Ісус звертається до Пилипа, бо той родом з поблизького міста Віфсаїди. Та навіть якщо учні підуть і куплять хліба, це не вирішить проблеми. Тут зібралось близько 5000 чоловіків, а разом з жінками і дітьми всіх людей, можливо, вдвоє більше. Пилип відповідає: «Навіть якщо ми купимо хліба на 200 денаріїв [1 денарій — це денний заробіток], цього не вистачить, щоб дати кожному хоча б по шматочку» (Івана 6:5—7).

Андрій, мабуть, теж вважає, що нагодувати стількох людей неможливо, тому говорить: «Тут один хлопчик має п’ять ячмінних хлібин і дві невеликі риби. Але це ніщо для такої великої кількості людей!» (Івана 6:9).

Все це відбувається весною, перед Пасхою 32 року н. е., і довколишні схили вкриває зелена трава. Ісус просить учнів, щоб вони сказали людям поділитися на групи по 50 та 100 осіб і сісти на траві. Він бере п’ять хлібів та дві риби і складає подяку Богові. Тоді він ламає хліб і ділить рибу. Ісус дає це учням, а вони роздають людям. На диво, всі наїдаються досхочу!

Потім Ісус каже своїм учням: «Позбирайте все, що залишилось, аби нічого не змарнувалося» (Івана 6:12). Залишків назбирується 12 повних кошиків!