Після того як Ісус запрошує Петра, Андрія, Якова та Івана стати ловцями людей, вони разом ідуть до синагоги в Капернаумі. Це суботній день. Ісус навчає в синагозі, і люди вражені тим, як він це робить. Він говорить, як той, хто має владу, а не як книжники.

Цієї суботи в синагозі присутній чоловік, опанований демоном. Він починає голосно кричати: «Чого ти від нас хочеш, Ісусе назарянине? Ти що, прийшов нас погубити? Я дуже добре знаю, хто ти, ти Божий Святий!» Але Ісус докоряє демону, який опанував чоловіка: «Замовкни і вийди з нього!» (Марка 1:24, 25).

Тоді злий дух кидає чоловіка на землю, трясе його в судомах і щосили кричить, а потім виходить з нього, «не завдавши йому жодної шкоди» (Луки 4:35). Очевидці приголомшені! «Що це? — питають вони.— Він навіть нечистим духам дає накази як той, хто має владу, і вони слухаються» (Марка 1:27). Зрозуміло, що новина про цю дивовижну подію розходиться по всій Галілеї.

Вийшовши з синагоги, Ісус та його учні йдуть у дім Симона, тобто Петра. У цей час Петрова теща мучиться через сильну гарячку. Ісуса просять допомогти їй. Тож він стає над жінкою, бере її за руку і підводить. У ту ж мить вона одужує і починає прислуговувати Ісусу та його учням, можливо готуючи для них їжу.

Коли надходить вечір, люди звідусіль сходяться до Петрового дому і приводять з собою хворих. Здається, що невдовзі коло дверей збирається ціле місто! Для чого приходять ці люди? Вони хочуть, щоб Ісус зцілив їх. Тож «всі, хто мав хворих на різні недуги, стали приводити їх до Ісуса. Він же клав руки на кожного з них і зціляв» (Луки 4:40). Як і передрікалося, Ісус зціляє всіх недужих, хоч би які хвороби вони мали (Ісаї 53:4). Він навіть виганяє демонів. Коли злі духи виходять з людей, то кричать: «Ти Божий Син!» (Луки 4:41). Проте Ісус докоряє демонам. Вони знають, що Ісус — це Христос, але він не дозволяє їм говорити цього, щоб ні в кого не склалося враження, наче злі духи служать правдивому Богу.