У 2005 році філіал призначив бетелівця Тінг Ванга спеціальним піонером, аби він проповідував китайськомовним мешканцям Домініканської Республіки. Батьки Тінг Ванга були родом з Китаю, але згодом емігрували до Санто-Домінго, де він народився і виріс.

Першого січня 2008 року в Санто-Домінго утворився збір, програма зібрань якого проходила мандаринською китайською мовою, а в 2011-му в Сантьяго сформувалась група. Сімдесят вісників, у тому числі 36 сталих піонерів та кілька  допоміжних, щомісяця проводять у середньому 76 біблійних вивчень.

У 2007 році 27 466 вісників, які служили в 376 зборах, проводили в середньому 49 795 біблійних вивчень. Однак тоді в країні не було жодного англомовного збору, хоча чимало людей спілкувались англійською. Тож у квітні 2008 року філіал призначив місіонерів Дональда і Джейн Елвелл до Санто-Домінго, щоб сформувати там англомовну групу. Кілька вісників охоче взялися за цю справу і склали список адрес англомовних мешканців, а потім підготували території для свідчення.

Завдяки цьому англомовна група в Санто-Домінго зростала, і в липні 2009 року тут сформувався збір з 39 вісників. Подібно було і в інших територіях країни. Тож в листопаді 2011 року в країні вже існувало сім англомовних зборів і одна група.

Лоріс, яка має синдром Ушера, виростала сиротою. Вона народилася глухою, а в 16 років почала втрачати зір. Вдень Лоріс ще трохи бачила, коли ж наставала темрява, зовсім сліпнула, тому спілкувалась за допомогою дотикових жестів.

Спеціальна піонерка познайомилась з Лоріс, коли тій було 23 роки. Лоріс жила з чоловіком і їхньою однорічною донечкою. Сестра запросила цю жінку на зібрання, яке справило на неї сильне враження.

Лоріс почала робити швидкі зміни. Наприклад, дізнавшись, що Богові не подобається, коли неодружені  чоловік і жінка живуть разом, вона поговорила про це зі своїм співмешканцем. Лоріс чітко пояснила, що не хоче йти на компроміс з біблійними принципами, тому їм потрібно узаконити стосунки. Приголомшений такою прямотою, чоловік погодився одружитися з нею.

Після одруження Лоріс стала неохрещеним вісником і невдовзі охрестилася. Вивчаючи Біблію  зі Свідками, Лоріс опанувала американську мову жестів. Також вона навчає цієї мови донечку, з якою проводить біблійне вивчення.

Вівторок, 12 січня 2010 року, став трагічним днем для мешканців Гаїті та Домініканської Республіки. Адже того дня на острові стався руйнівний землетрус. Керівний орган Свідків Єгови негайно доручив філіалу в Домініканській Республіці надіслати кошти до гаїтянського філіалу для допомоги постраждалим. Оскільки сума була доволі значною, кур’єром обрали бетелівського лікаря Евана Батісту. Цей кремезний брат мав приблизно 2 метри зросту і важив 127 кілограмів.

 Як же добре, що кур’єром був саме брат Еван! Коли він дістався кордону, йому повідомили, що існує нагальна потреба в кваліфікованих медичних працівниках. Щоб надати першу допомогу, чимало серйозно поранених вісників доправили до Залу конгресів, який був поруч з гаїтянським філіалом. Місцеві брати, зрозумівши, що до них приїхав бетелівський лікар, зателефонували до філіалу в Домініканській Республіці і попросили, аби він залишився на довше. Звичайно, вони отримали згоду, і за лічені години після землетрусу почалася масштабна кампанія надання допомоги жертвам стихії.

Відділ покупок з філіалу у Домініканській Республіці відразу зв’язався зі своїми постачальниками і придбав майже 7 тонн рису, бобів та інших необхідних продуктів. Вже у четвер, 14 січня, о пів на третю ночі, цей вантаж вислали до Гаїті, і він став першою гуманітарною допомогою з-за кордону. Того ж дня ще троє лікарів з Домініканської Республіки вирушили у семигодинну подорож до філіалу на Гаїті. Прибувши надвечір, вони не пішли відпочивати, а до глибокої ночі невтомно допомагали пораненим. Наступного дня з Домініканської Республіки приїхало ще четверо лікарів і четверо медсестер. У Залі конгресів брати організували тимчасову операційну, де за нелегких умов оперували пацієнтів. Впродовж наступного тижня ці 12 медиків подбали про більш ніж 300 поранених.

Щодня серйозно хворих відправляли на лікування у Домініканську Республіку. Іноді їх розвозили  у медичні центри тим же транспортом, яким доставляли на Гаїті гуманітарну допомогу. Філіал Домініканської Республіки організував групи відвідування хворих для того, щоб духовно підбадьорювати постраждалих братів і дбати про необхідні для них речі та медикаменти. Місцеві збори надавали родичам, які супроводжували поранених, їжу та житло.

У книзі Прислів’я 17:17 сказано: «Справжній друг любить повсякчас і в нещасті стає рідним братом». Саме такими справжніми друзями виявилися служителі Єгови, які саможертовно і невтомно підтримували одновірців у час лиха. Чимало випадків доводять, що Єгова дбає про своїх відданих служителів через святий дух і християнське братство, навіть коли вони стикаються зі смертю близьких. Надання допомоги постраждалим тривало багато місяців. Свідки Єгови роздали понад 450 тонн різних речей, у тому числі 400 000 пайків. Приблизно 78 медиків-Свідків та безліч інших добровольців з різних куточків світу прибули на Гаїті, охоче жертвуючи часом і силами *.