НЕВДОВЗІ після мого хрещення старійшини запитали, чи я б хотів розширити служіння. 4 травня 1992 року я відвідав спеціальну зустріч для охочих переїхати туди, де більша потреба. Вже наступного дня я разом зі своїм партнером прибув у порт Батумі, що в Аджарії.

Я дуже хвилювався, вперше йдучи в служіння в Батумі. Я запитував себе: «Як мені починати розмови з людьми?» Уявіть моє здивування, коли, підійшовши до першої жінки, я почув: «Де ви були раніше?» Вона настільки хотіла дізнатися про Свідків, що наступного дня розпочала вивчати Біблію.

Перед тим як ми вирушили в Батумі, брати дали нам список адрес зацікавлених. Ми не знали добре міста, тому розпитували людей, як знайти ту чи іншу  вулицю. Більшість вулиць нещодавно перейменували, тому люди не завжди могли нам допомогти, зате вони цікавилися правдою. За деякий час ми вже проводили біблійні вивчення з групами по 10—15 людей.

Через чотири місяці після нашого приїзду на зібрання регулярно приходило понад 40 осіб. Ми переживали, хто піклуватиметься про зацікавлених. Але приблизно в той час стався грузино-абхазький конфлікт, і до Батумі переїхали всі вісники мого колишнього збору. Тож лише за один день було сформовано новий збір з досвідченими старійшинами і піонерами.