Ісмаель, який мешкає в Мексиці, захотів прочитати цілу Біблію. За рік йому це вдалося двічі, але згодом він втратив зір. Пройшло кілька років, й Ісмаель зустрів Свідка Єгови, якого звали Анхель. Коли вони говорили про Божі обіцянки, Ісмаель сказав, що хотів би дізнатися про це більше, але осліп і не може читати Біблію.

 — Не переживайте, я навчу вас шрифту Брайля,— запевнив його Анхель.

— А ви вмієте читати Брайлем? — поцікавився Ісмаель.

— Ні, ми будемо вчитись разом.

Ісмаелю було важко повірити в те, що Анхель робитиме це заради нього. Вдома наш брат дізнався більше про цей шрифт і підготував на цупкому папері окремі брайлівські літери. Потім він почав вчити Ісмаеля читати. За деякий час сліпий чоловік опанував алфавіт, став відвідувати зібрання та читати наші публікації шрифтом Брайля. Сьогодні Анхель вивчає ще з чотирма незрячими особами. Вони люблять говорити про те, яким буде життя в Раю, коли до них повернеться зір.

Ось що написала 14-літня Віанней зі США: «На урок соціології на заміну прийшов інший вчитель і почав обговорювати тему релігії. Він попросив згадати деякі релігії, і я назвала Свідків Єгови. Однокласники розсміялися та почали казати, що ми марнуємо час, що нам нема чим зайнятись і що вони викидають нашу літературу. Навіть вчитель став зневажливо говорити про нашу організацію.

Я помолилась до Єгови про силу, щоб дати гарне свідчення. Після цього я пояснила, що ми приходимо до людей не для того, щоб вони марнували свій час, а тому, що Єгова дав нам завдання  ділитися з людьми біблійними порадами. Я попросила однокласників не викидати нашої літератури, адже вона може змінити і навіть врятувати їхнє життя. Тоді вчитель вибачився й пообіцяв наступного разу, коли до нього прийдуть Свідки, вислухати їх і прочитати нашу літературу. Мені було важко в це повірити.

Через чотири місяці я зустріла того вчителя. Можете уявити, як я здивувалась, дізнавшись, що  він вивчає Біблію. Ще через півроку він знайшов мене у школі та подякував за те, що я йому проповідувала. Я ледь впізнала його, адже він підстригся та зголив бороду. Сьогодні цей вчитель є неохрещеним вісником».

Минулого року служителі Єгови з Бразилії приділяли особливу увагу проповідуванню на безмежних амазонських просторах. Чимало мешканців  тих територій ще ніколи не чули доброї новини. Щоб досягнути тисяч жителів найвіддаленіших куточків Амазонії, Керівний орган схвалив спеціальну проповідницьку кампанію, яка мала тривати один рік.

Для цієї кампанії філіал обрав 53 міста, розкиданих вздовж головних водних шляхів Амазонки. Лише за чотири місяці на заклик допомогти в опрацюванні тих територій відгукнулося понад 6500 вісників.

Десятеро вісників поїхало на 11 днів у віддалене містечко Анаман, де не було жодного Свідка. За цей час вони розповсюдили понад 12 500 публікацій та розпочали більш ніж 200 біблійних вивчень, які тепер проводяться по телефону. Також брати стали проводити зібрання. Як же вони зраділи, коли на останньому зібранні перед від’їздом було аж 90 присутніх! А в майбутньому ця кампанія, очевидно, принесе ще більші плоди.

Упродовж останніх шести років Хесель, яка є Свідком Єгови, навчається в одній зі шкіл Венесуели. Часто наша юна сестра через свою релігію потерпала від насмішок однокласниці Маріани. Та однокласниця була переконана, що Хесель не знає, як отримувати задоволення від життя. Після чергового уїдливого зауваження наша сестра запропонувала: «Маріано, зайди на наш сайт jw.org і в рубриці “Знайти відео” переглянь вкладку “Підлітки”».

Того ж дня Маріана зателефонувала до Хесель і сказала:

 — Тепер я знаю, чому ти так поводишся.

— Ти знову з мене насміхаєшся? — запитала Хесель, не розуміючи, що має на увазі Маріана.

— Ні, я вже ніколи не буду з тебе сміятися. Просто завдяки тобі я дещо зрозуміла. Багато моїх проблем з’явилися якраз через те, що я «отримувала задоволення» від життя.

Згодом з Маріаною було розпочато біблійне вивчення, і сьогодні вона регулярно відвідує всі зібрання.

Жероль працювала секретаркою у своїй церкві на Гаїті. Коли Свідки відповіли на всі її запитання  з Божого Слова, вона була дуже вражена. Тому Жероль з донькою погодились вивчати Біблію. Їм настільки подобалося вивчення, що вони захотіли вивчати двічі на тиждень.

Після трьох місяців вивчення Жероль підійшла до свого священика та поставила йому чотири запитання: «В якому році Ісус став Царем? Куди добрі люди йдуть після смерті? Що стається після смерті з поганими людьми? І чи Ісус помер на хресті, чи на стовпі?» Священик сказав, що може відповісти лише на друге і третє запитання. Він пояснив: «Свідки Єгови кажуть, що до неба йде лише 144 000, я ж кажу, що до неба йдуть усі, хто виконує Божу волю. А злі люди вічно горітимуть у пеклі». Жероль попросила обґрунтувати це на основі Біблії, але священик не зміг навести жодного вірша. Це розчарувало Жероль, але додало їй ще більше рішучості вивчати Біблію. Вона покинула церкву і сказала, що за три місяці вивчення Біблії зі Свідками дізналася більше, ніж за 30 з чимось років відвідування церкви. Нещодавно Жероль та її донька охрестилися і розпочали у своєму селі 23 біблійні вивчення.