Місіонерка, на ім’я Крістал, проповідує мовою жестів у Сьєрра-Леоне. Якось вранці вона молилась, аби зустріти на своїй території людей, котрі не чують. Потім вона вирішила зробити повторні відвідини, але чомусь пішла іншою вулицею, ніж зазвичай. Дорогою Крістал розпитувала сусідів, чи на тій вулиці  мешкає хтось глухий, і її скерували до одного будинку. Там вона зустріла привітну молоду жінку, яка охоче вислухала біблійну звістку і виявила бажання прийти на зібрання мовою жестів. Тоді сусіди показали Крістал, де мешкає інша особа, яка не чує. Завдяки цьому ще одна смиренна людина виявила інтерес до правди. Хоча Крістал вже не раз проповідувала на цій вулиці, вона ніколи не зустрічала тих людей. Місіонерка впевнена, що знайшла їх лише завдяки керівництву Єгови.

Еммануель з Ліберії їхав до Залу Царства на недільне зібрання. На узбіччі він побачив охайно вдягненого юнака, який мав дуже стурбований вигляд. Еммануелю стало його шкода, тож він зупинився і поцікавився, чим може допомогти. З’ясувалося, що в того юнака, якого звали Мозес, минулої ночі вкрали всі гроші й він хотів накласти на себе руки. Наш брат вислухав його, а потім співчутливо запропонував: «Може, поїдемо разом до Залу Царства?» Юнак погодився, тож вони поїхали на зібрання. Те, що Мозес там почув, зворушило його до сліз. Коли закінчилася публічна промова, він вигукнув: «Ця промова наче для мене! Свідки Єгови унікальні». Після програми Мозес погодився на біблійне вивчення і сьогодні регулярно відвідує зібрання.

Ось який випадок стався з 15-літньою Амінатою з Гвінеї-Бісау. Коли їй було 13, вчитель з малювання дав класові завдання намалювати маски та інші атрибути для карнавалу. Але дівчинка підготувала інше завдання: вона намалювала різних тварин на фоні мальовничої природи і назвала свій малюнок «Рай». Перевіряючи роботи, вчитель сказав, що малюнок Амінати не стосується теми, і поставив їй нуль. Після уроку Аміната підійшла до вчителя і запитала:

— А хто започаткував карнавали?

— Язичники,— відповів учитель.

— Але я не язичниця, тому не беру участі в таких святкуваннях,— пояснила Аміната.— Я вірю, що Бог невдовзі перетворить землю на рай, і саме це я намалювала.

Вчитель сказав, що підготує для неї інше письмове завдання. Виконавши його, Аміната отримала вісімнадцять балів з двадцяти.

У невеличкому селі в Малаві служить віддалена група з семи вісників. Вони проводять зібрання під накриттям з очерету. Після візиту районного наглядача вісники цієї групи з особливим запалом запрошували всіх на Спомин Христової смерті. Завдяки цьому на Спомин зібралося так багато людей, що братові, який виголошував промову при світлі олійних ламп, бракувало місця. Уявіть,  як раділи ці семеро ревних братів і сестер, дізнавшись, що на цій події було аж 120 присутніх!

Під час спеціального служіння у громадських місцях великих міст благословення стають очевидними не відразу. У місті Ломе́, столиці Того, до стенда з літературою, вагаючись, підійшла жінка та взяла брошуру «Разом будуйте щасливу сім’ю». Після того як вісники коротко обговорили з нею Ефесян 5:3, вони обмінялися номерами телефонів. Через два тижні ця жінка зателефонувала і сказала: «Мені не подобалися Свідки Єгови, але я прочитала брошуру і просто в захваті від неї. Вона вже допомогла мені вирішити деякі сімейні негаразди, і поради з неї принесли користь ще двом подружнім парам. Моє ставлення до Свідків Єгови було несправедливим. Будь ласка, приходьте до мене і будемо вивчати Біблію». З цією жінкою, а також з подружжям, якому вона допомогла, було розпочато біблійне вивчення.

Анкасія — тихе містечко у Гані. Уздовж його головної вулиці деякі торговці виставляють свій крам, і щопонеділка брати організовують там проповідування зі стендом. Якось до стенда підійшов чоловік, на ім’я Енох. Самуель, який проповідував біля стенда, дав йому свідчення і запропонував брошуру «Слухайся Бога». Потім Енох поцікавився, чи в них є література мовою кусаал.

«На жаль, немає. Але в нас є брошури мовою фрафра»,— сказав Самуель, оскільки фрафра є подібною  до кусаал. Згодом, повертаючись додому на північ від Анкасії, Енох взяв кілька публікацій для своїх родичів.

Коли за деякий час Енох повернувся до Анкасії, він дав Самуелю якісь папери. Виявилося, що Енох переклав мовою кусаал брошуру «Слухайся Бога». Тепер він регулярно вивчає Біблію зі Свідками та приходить на зібрання.