Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

ПІСНЯ 151

Він покличе

Він покличе

(Йова 14:13—15)

  1. 1. Наше життя минає, мов імла,

    лишає сльози й смуток.

    У небуття йдуть мрії та діла,

    і весь людський набуток.

    Чи померлі знов встануть до життя?

    Ось що обіцяє Бог:

    (ПРИСПІВ)

    Прийде час — померлі встануть,

    їх з могил покличе він.

    Бог наш безмежно прагне

    знов життя вернути їм.

    Отже, вір і не дивуйся:

    зможе Бог підняти нас,

    щоб ми — його створіння —

    всі жили по вічний час.

  2. 2. Він є наш Друг. І в смерті, і в житті

    Бог не покине друга.

    Час близько вже — пробудяться всі ті,

    хто в пам’яті у нього.

    Хочем досягти справжньої мети:

    у раю життя повік.

    (ПРИСПІВ)

    Прийде час — померлі встануть,

    їх з могил покличе він.

    Бог наш безмежно прагне

    знов життя вернути їм.

    Отже, вір і не дивуйся:

    зможе Бог підняти нас,

    щоб ми — його створіння —

    всі жили по вічний час.

(Дивіться також Ів. 6:40; 11:11, 43; Як. 4:14.)