Служителі Єгови по цілому світі з усією серйозністю застосовують запобіжні заходи під час пандемії коронавірусу. Проте ніхто не застрахований від її смертельних наслідків (Екклезіаста 9:11). На жаль, 872 наших дорогих одновірця померли внаслідок зараження вірусом COVID-19. Наші брати і сестри стараються підтримувати і потішати тих, хто сумує через смерть близьких (1 Коринфян 12:26). Ми всі покладаємось на Єгову, який завжди дає нам «Божий мир» (Філіппійців 4:7).

Одна сестра, яка відчуває підтримку організації Єгови,— це Ганнхен Уннютцер, спеціальна піонерка з Больцано (північ Італії). На жаль, її чоловік, брат Манфред Уннютцер, 28 березня 2020 року помер від коронавірусу. Брат Манфред майже 58 років виконував спеціальне повночасне служіння, а його дружина прослужила разом з ним майже 54 роки, 25 з яких — у районному служінні. Близько 1000 братів і сестер з кількох країн дивилося похоронну церемонію через відеозв’язок.

Сестра Уннютцер сказала: «Я дуже вдячна нашим братам і сестрам. Вони не залишали мене наодинці навіть на годинку. Вони просто огорнули мене своєю любов’ю і дбали про мої емоційні, духовні та матеріальні потреби. Я люблю усіх своїх дорогих одновірців».

Подружжя Монкада з Еквадору теж отримало підтримку у важкий час. Сестра Марія Хосе та її чоловік Дарвін служать у гористому районі, де люди розмовляють мовою кечуа. На жаль, батьки сестри Монкади заразилися коронавірусом і померли. Спочатку померла мама — Фабіола Сантана Джордан (56 років), яка служила сталою піонеркою, а через шість днів і батько — Рікардо Джордан (60 років), який був служителем збору «Прадерас» у місті Гуаякіль. Два брати Марії Хосе також захворіли, але одужали.

Сестра Монкада дуже сумувала через смерть батьків. Вона хотіла поїхати в місто Гуаякіль (а це 4 години в один бік), щоб підтримати рідних і допомогти під час похорону. Але пізніше вони разом з чоловіком помолилися і вирішили, що їхати туди небажано. Натомість вони поспілкувалися з родичами за допомогою відеозв’язку. Сестра Монкада пояснює: «Якби ми приїхали до рідних, то поставили б під загрозу власне здоров’я та здоров’я інших».

Сестра Монкада розповіла, що відчувала «невимовний біль і смуток». Усе ж вони з чоловіком «не переставали палко молитися до Єгови і просити, щоб він піклувався про них». Брат і сестра Монкада продовжували займатись духовними справами — готувалися до Спомину Ісусової смерті, запрошували на цю подію зацікавлених та читали біблійні уривки, в яких розповідається про останні дні Ісуса на землі. Крім того, вони брали участь у служінні, пишучи листи, і відвідували зібрання збору за допомогою відеозв’язку. Дев’ять родичів сестри Монкади, які не є Свідками Єгови, прийняли її запрошення приєднатися до відзначання Спомину, яке проводилося іспанською мовою.

«Нас дуже підбадьорило те, що багато зацікавлених підключились до проведення Спомину, хоча це було нелегко,— каже сестра Монкада.— Також було приємно побачити на Спомині своїх родичів, які живуть в інших країнах».

Сестра Монкада додає: «Те, що ми пережили, показує: хоч би якого болю завдавали нам різні обставини, найкращий спосіб долати біль — це залишатися активними в служінні. Тоді Єгова буде благословляти наші зусилля».

Брати і сестри по цілому світі співчувають тим, хто через пандемію втратив близьких людей. Ми молимося за тих, хто сумує. З нетерпінням чекаємо часу, коли Єгова покінчить з усіма причинами болю, як-от із цією пандемією, і воскресить усіх своїх вірних служителів (1 Коринфян 15:21, 22).