У 2020 службовому році наша організація почала міжнародну акцію з надання допомоги, яка здійснюється в небувалих масштабах. По цілому світі було сформовано понад 950 комітетів з надзвичайних ситуацій. Крім пандемії, яка поширилася в 2020 році, ще й зросла кількість непередбачуваних ситуацій і стихійних лих. Перед комітетами з надзвичайних ситуацій постала подвійна задача: надавати допомогу нашим одновірцям і при цьому дотримуватися заходів безпеки, пов’язаних з COVID-19. Брати і сестри, які брали участь в наданні такої допомоги, розповідають, що ця праця зміцнила їхню віру. Нижче наводяться деякі біди, які торкнулися наших одновірців.

У 2020 службовому році кількість великомасштабних ураганів, від яких постраждали наші брати і сестри, зросла на 11,5 відсотків у порівнянні з 2019 службовим роком. Усього сталося 126 ураганів, багато з яких призвели до руйнівних повеней або зсувів.

Наприклад, на Філіппінах кілька разів вирували тропічні циклони, через що багато наших одновірців залишилось без житла.

Проливні дощі в Нігерії знищили врожаї наших братів і сестер.

У Південній Кореї пройшов довгий сезон мусонних дощів, які завдали великої шкоди.

Пожежі лютували в багатьох країнах. Деякі з них були найбільшими в історії.

Наприклад, деякі наші одновірці постраждали від смертоносних пожеж, які спопелили щонайменше 400 000 гектарів землі.

Це сталося у США.

Такі потужні пожежі завдали шкоди також нашим братам і сестрам в Австралії.

Невдовзі після цих лих наша організація дала вказівки щодо карантинних заходів, щоб подбати про безпеку тих, хто надає допомогу, і тих, хто її отримує.

Брат Хан Чан Хі, який допомагав у комітеті з надзвичайних ситуацій у Південній Кореї, описав, яких заходів вони дотримувалися, щоб захистити братів і сестер: «Ми щоранку міряли кожному температуру, постійно дотримувалися соціальної дистанції, обмежували кількість добровольців у приміщенні і не збиралися разом під час обідів та перерв. Крім того, добровольці дезінфікували інструменти до і після використання».

Деякі наші брати і сестри були змушені переїхати або втратили своє житло внаслідок цих стихійних лих. Брат Кріс Шайра зі США, який під час пожеж на західному узбережжі країни допомагав у комітеті з надзвичайних ситуацій, розповідає: «Перш ніж послати братів і сестер у якийсь будинок, ми зважали, скільки людей може перебувати в приміщенні згідно з вказівками щодо COVID-19».

У багатьох місцевостях потрібно було брати до уваги обмеження стосовно пересування і кількості добровольців, які могли працювати разом. Брат Філіпс Акіндуру, який допомагав у комітеті з надзвичайних ситуацій в Нігерії, сказав: «Найбільшою проблемою стало те, що були введені урядові обмеження на пересування. Тому не всі добровольці могли приїхати, і нам дуже бракувало охочих рук».

Брат Кім Джун Хйон, який працював у комітеті з надзвичайних ситуацій у Південній Кореї, описав ставлення добровольців до заходів безпеки: «Оскільки ми надавали допомогу з любові до Бога і наших одновірців, ми старалися завжди шанувати життя і дбати про безпеку кожного. Тож попри додаткові запобіжні заходи ми не втрачали радості».

Незважаючи на додаткові труднощі, добровольці таки змогли надати допомогу постраждалим, і кожен, хто брав участь у цій праці, зміцнив свою віру і впевненість у Єгові.

Наприклад, коли виникла необхідність надати допомогу постраждалим у межах 24 годин, брат Хан переживав, чи вдасться знайти достатньо добровольців. «Лише за кілька годин я побачив, що мої переживання безпідставні. Сотні братів і сестер з усієї країни зголосилися допомогти. Охочих було так багато, що декого ми навіть попросили не приїжджати». Він робить висновок: «Я був твердо переконаний, що Єгова з нами, і це дуже зворушувало».

Щось подібне сказав Бред Беннер з Гондурасу, який надавав допомогу постраждалим від урагану: «Хоча це була стресова ситуація, наші брати і сестри отримали їжу, притулок і духовне підбадьорення. Ні пандемія, ні два урагани, які завдали значних руйнувань, не змогли зруйнувати любові в нашій організації».

Брат Алкін Даяг, який допомагав у комітеті з надзвичайних ситуацій на Філіппінах, каже: «Ця вся ситуація ще більше переконала мене, що Єгова рясно дає нам силу, яка перевершує людську, і необхідну мудрість для виконання цього завдання» (2 Коринфян 4:7).

Ми дуже цінуємо працю братів і сестер, які служать у філіалах і в комітетах з надзвичайних ситуацій, а також усіх добровольців, які брали безпосередню участь в наданні допомоги. Завдяки їхній наполегливій праці та щедрим пожертвам всесвітнього братства нам вдалося надати допомогу постраждалим від цих безпрецедентних лих (1 Фессалонікійців 1:3).