Статті з рубрики «Новини» про братів і сестер, які зазнають переслідувань, заохочують нас бути витривалими. Факти з їхньої біографії знайомлять нас з ними, а розповіді про пережите та їхні висловлювання зміцнюють, згуртовують нас і запевняють, що наші дорогі одновірці все зносять з радістю. Наведені нижче випадки показують, як ці статті впливають на наше всесвітнє братство.

Як і в багатьох з нас, у брата Мігеля Сілви та його дружини Моніки (фотографія вгорі), спеціальних піонерів у Португалії, через пандемію змінилося звичне життя. Це може дуже пригнічувати. Проте їх підбадьорила розповідь про брата Костянтина Баженова. Костянтин хотів читати Біблію, але не міг отримати її у в’язниці. Та це його не знеохотило. Він створив власну «Біблію», записуючи вірші, які знав напам’ять. Подружжя Сілва багато навчилося з цього. Мігель пояснює: «Ми стараємось не думати про те, чого не можемо робити під час пандемії, а зосереджуємося на тому, що можемо робити, сидячи вдома».

Крім того, Мігель і Моніка вирішили більше часу виділяти на щоденне читання Біблії та роздуми. «Ми впевнені, що Єгова допоможе нам згадувати все, що проникає в наші серця»,— каже Моніка. «Розповідь брата Баженова спонукала нас подивитись на наш “домашній арешт” під час пандемії як на можливість підбадьорювати інших, радісно співати Єгові та поліпшувати свої молитви»,— додає Мігель.

Сестра Крістін Мухіма Етонде з Камеруну служить сталою піонеркою. Вона зізнається, що довший час її лякали розповіді про переслідування. Крістін пояснює, що допомогло їй подолати такий страх: «Читання статей з рубрики “Новини” про наших братів і сестер, які зазнають переслідувань, повністю змінило мій погляд. Коли я читаю про ставлення одновірців до утисків та про їхні конкретні молитви, бачу їхні усмішки, а також те, як вони, незалежно від віку, заздалегідь готуються до переслідувань, то це спонукує мене ще краще пізнавати Єгову. Моя любов до Єгови поглибилась. Тепер я можу уявити, як переслідують мене, але я вже не боюся. Зросла також моя радість, я ще більше молюсь до Єгови і роздумую про нього».

Брат Юліан Ністор та його дружина Оана з Румунії були зворушені тим, як брат Анатолій Токарєв захищав свою віру в суді. Анатолій був спокійний, промовляв з повагою і був рішуче налаштований зберігати вірність Богу. Його приклад спонукав Юліана та Оану замислитись, як вони захищали б свою віру, якби судили їх. «Під час сімейного поклоніння ми створили уявну ситуацію — ніби ми стоїмо перед судом і обстоюємо свою віру. Було нелегко висловлювати свої переконання тактовно і з повагою, як це робив наш брат,— пригадує Оана.— Наприкінці сімейного поклоніння ми почувались ближче до братів і сестер. Ми також побачили важливість підготовки і нагадали собі, чому ми пишаємось тим, що є Свідками Єгови».

Сестра Анна Равоаджарісон з Мадагаскару задумалася, якими є її молитви. Прочитавши розповідь про брата Джовідона Бободжонова, Анна каже: «Буває, коли я надто поглинута повсякденними справами, то молитви стають механічними. Якщо не виділю кілька хвилин, щоб подумати про те, що сказати Єгові, тоді починаю повторювати одне й те саме». Анна уявила себе на місці Джовідона. «Чи змогла б я підібрати конкретні слова, якби зазнавала подібних випробувань? — запитала вона себе.— Це навчило мене виділяти трохи часу для роздумів над тим, що сказати Єгові в молитві. Я дуже вдячна за ці статті».

Статті з рубрики «Новини» допомогли брату Рубену Катаріну та його дружині Андреї, сталим піонерам з Португалії, почуватися ближчими до своїх одновірців. Рубен розповідає: «Ми чули, що в деяких країнах наших братів і сестер переслідують, але ми нічого про них не знали — не знали, чим вони живуть, з якими випробуваннями стикаються. Тепер завдяки цим статтям ми справді їх знаємо і можемо молитися конкретно за них, згадуючи про їхні обставини. Ми почуваємося ближчими до братів і сестер. Нам здається, що наші молитви тепер мають більшу силу».

Без сумніву, багато з нас почувається так само, як сестра Сесилія Кардозу, стала піонерка з Португалії. Вона каже: «Розповіді про те, чого зазнають наші брати і сестри, помогли мені ще більше цінувати особисте вивчення. Завдяки глибшому вивченню Біблії я буду більше довіряти Єгові і моя любов до нього зростатиме. Він допоможе мені побачити, що мій страх — наче крихітна піщинка. Я зрозуміла, що страх перемагає нас лише тоді, коли ми перестаємо покладатись на Єгову».

Ми вдячні за те, що на jw.org публікуються сучасні приклади мужності та віри. Ці розповіді допомагають нам сміливо говорити: «Єгова — мій помічник, я не буду боятися» (Євреїв 13:6).