29 жовтня 2015 року апеляційна колегія у складі трьох суддів Ошського обласного суду підтримала виправдувальний вирок, винесений двом Свідкам Єгови, Оксані Корякіній та її матері Надії Сергієнко. Прокурор несправедливо обвинуватив їх у тому, що вони під час своєї релігійної діяльності виманювали у жителів міста гроші.

У березні 2013 року поліція на підставі сфабрикованих обвинувачень заарештувала Оксану Корякіну та Надію Сергієнко. На доказ своєї невинності жінки навели вагомі аргументи, які також підтвердили очевидці. Все ж, кримінальне розслідування продовжилося і Ошський міський суд взяв Оксану і Надію під домашній арешт до початку розгляду справи.

Згодом Ошський міський суд дійшов висновку, що попереднє розслідування проти Оксани і Надії було розпочате незаконно і що слідчі допустилися «численних порушень кримінально-процесуального законодавства». Наприклад, одне з місць подій слідчі оглянули лише через чотири місяці після того, як жінкам висунули обвинувачення. Також вони не представили жодних речових доказів у справі. Слідчі так грубо порушили процедуру підготовки до пред’явлення підсудних для впізнання, що результати пізніше визнали недійсними. Впродовж розслідування і судового процесу удавані потерпілі неодноразово змінювали свої свідчення.

Суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що ті, хто нібито потерпів, були просто упереджені до Свідків Єгови, а слідчі несправедливо повелися з Оксаною і Надією, через те, що «вони належать до релігійної організації Свідків Єгови». Приміром, хоча жінок звинуватили у шахрайстві, протокол обшуку, який через кілька місяців провели в їхніх домах, показує, що слідчі шукали так звану заборонену релігійну літературу. А втім, пошуки були даремними.

Домашній арешт не дозволяв Оксані та Надії виїжджати за межі міста без дозволу представників місцевої влади. В певні години жінки не мали права виходити з дому, і це їх дуже гнітило. Так тривало понад два роки, через що Оксана і Надія не могли належно виконувати повсякденні справи і займатися релігійною діяльністю.

Крім того, Надії було важко влаштуватись на роботу, оскільки у неї відібрали паспорт. Навіть коли вона серйозно хворіла, то через арешт не могла вийти з дому і піти до лікарні. Її донька, Оксана повинна була отримати дозвіл в судді, щоб виїхати разом з чоловіком за місто. Вони обоє не спали ночами і сильно переживали, не знаючи, чим усе закінчиться.

7 жовтня 2014 року Ошський міський суд виправдав Оксану і Надію, оскільки «не було доказів їхньої вини». Однак прокурор неодноразово оскаржував це рішення, через що домашній арешт тривав ще один рік, до жовтня 2015 року, коли справу розглянув апеляційний суд.

29 жовтня 2015 року апеляційна колегія у складі трьох суддів Ошського обласного суду підтримала рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд постановив, що «викладені в скарзі [прокурора] аргументи і пояснення не були доведені в ході розгляду справи». Апеляційний суд підтвердив, що Оксана і Надія не винні, і наказав негайно звільнити їх з-під домашнього арешту. Більш того, суди постановили виплатити жінкам компенсацію за матеріальні збитки, які вони понесли через безпідставне обвинувачення і судовий процес.

Оксана поділилась: «Коли ми з мамою почули, що суд зняв з нас вину і домашній арешт, то з полегшенням зітхнули. Не можемо дочекатися, коли будемо знову жити повноцінним життям разом зі своїми рідними і друзями та повною мірою займатися нашою релігійною діяльністю».

Оксана, Надія та їхні одновірці у Киргизстані вдячні, що суди дотримались закону і розпізнали упередженість місцевої влади в місті Оші. Свідки сподіваються, що це рішення спонукає представників влади міста визнати їхнє конституційне право на свободу релігії і зареєструвати їх на півдні країни.