27 січня 2021 року парламент землі Баден-Вюртемберг (Німеччина) провів щорічну церемонію пам’яті жертв нацистського режиму. На ній говорили передусім про Свідків Єгови, які зазнали переслідувань під час Другої світової війни. Через пандемію COVID-19 ця церемонія пройшла онлайн. Її переглянуло понад 37 000 людей з Австрії, Німеччини, Нідерландів та Швейцарії. Пізніше запис програми переглянули ще близько 78 000 разів.

Мухтерем Арас, президент парламенту землі Баден-Вюртемберг, визнала, що «історія переслідувань Свідків Єгови добре задокументована... але мало відома широкому загалу». Далі вона зазначила, що Свідки Єгови, які жили в той темний період історії, «сьогодні є зразком для наслідування в тому, як не піддатися ненависті, упередженню і не вдаватися... до насилля».

Президент парламенту згадала історію Анни Денц, Свідка Єгови з міста Леррах (Німеччина). Батьки Анни загинули в концтаборах. У школі вона відмовлялася казати: «Хайль Гітлер!» З допомогою інших Свідків Анна втекла до Швейцарії, а пізніше, вже разом із чоловіком, переїхала до США. «Анна Денц з мужністю чинила опір режиму,— сказала Мухтерем Арас.— Віра додавала їй сил».

Історик д-р Ганс Гессе згадав, що Свідків Єгови в Німеччині заборонили 1933 року, лише через два місяці після приходу нацистів до влади. Він пояснив глядачам, що наші брати «у відповідь на заборону розповсюджували листівки і продовжували свою проповідницьку діяльність».

Ганс Гессе також розповів випадок брата Густафа Станге, якого судили за відмову служити у війську. На суді його спитали: «А що, коли всі будуть поводитись так, як ти?» Густаф відповів: «Тоді війна одразу припиниться».

Під час цієї онлайн-церемонії лунала музика з нашої пісні «Вперед, Свідки!». Брат Вольфрам Слупіна, керівник служби зв’язків з громадськістю центральноєвропейського філіалу Свідків Єгови, розповів, що цю пісню 1942 року написав у концтаборі Заксенгаузен брат Еріх Фрост, який був професійним музикантом. Кілька десятиліть тому брат Фрост сказав в інтерв’ю, що цю пісню він склав для того, щоб підбадьорити інших ув’язнених братів, адже «умови в концтаборі були просто жахливі».

Мара і Фінн Кемпер, юні Свідки Єгови (13 і 15 років), взяли інтерв’ю в сестри Сімон Арнольд Лібстер, яка пережила переслідування за нацистського режиму. Ще дитиною вона зазнала жорстокого ставлення. За відмову коритися цьому режиму її відправили у спеціальну виправну школу. Сестра Лібстер сказала, що «почувалася дуже щасливою», коли попри намагання її зламати зберігала непорочність.

Ми тішимося, що ця церемонія дала могутнє свідчення про Єгову, який є нашим надійним Помічником у часи суворих випробувань (Євреїв 13:6).