У липні і серпні 2015 року понад 600 молодих чоловіків, які відбувають ув’язнення в Південній Кореї, подали скарги до Робочої групи ООН з безпідставних затримань (далі — Робоча група). Їм усім висунули кримінальні обвинувачення за відмову від військової служби і засудили до 18 місяців позбавлення волі.

У своєму рішенні від 15 жовтня 2014 року Комітет ООН з прав людини визнав Південну Корею винною у безпідставному ув’язненні тих, хто через сумління відмовляється від військової служби. На основі цього рішення засуджені чоловіки подали скарги до Робочої групи.

Адвокат скаржників Ду Джін О пояснює, чому їхнє ув’язнення є безпідставним:

«Згідно з міжнародними стандартами уряд зобов’язаний запропонувати альтернативу тим громадянам, які через сумління відмовляються проходити військову службу. Річ у тім, що право на відмову від військової служби з мотивів особистих переконань є невід’ємною частиною права на свободу совісті та релігії. На жаль, уряд Південної Кореї ігнорує всі заклики міжнародної спільноти запровадити альтернативну цивільну службу.

Достатньо подивитися неупередженим оком, аби побачити, що Південна Корея впродовж 60 років вперто і безпідставно не бажає вирішувати проблему, яка вже торкнулася понад 18 000 чоловіків та їхніх рідних. Уряд не надав їм “ефективного засобу правового захисту” і цим проігнорував застереження, викладені в п’ятьох рішеннях Комітету ООН з прав людини. Ув’язнювати як злочинців тих, хто твердо постановив нікому не завдавати шкоди,— це, без сумніву, несправедливо і абсурдно».

Чоловіки, які подали скарги до Робочої групи, зокрема попросили про те, щоб вона:

• «підтвердила, що їхнє ув’язнення за відмову від військової служби є безпідставним»;

• «зобов’язала Південну Корею негайно звільнити їх і зняти з них судимість».

Серед тих, хто потрапив до в’язниці за віру, є Чон Хек Ан. Він теж подав скаргу, адже, подібно до інших, не вважає себе злочинцем. З дитинства мама вчила його жити за біблійними принципами. Тож він, хоча ще зовсім юний, вирішив, що не буде служити в армії, адже це суперечить його релігійним переконанням і сумлінню a. Цей юнак добре розумів, чим ризикує, приймаючи таке рішення. Він каже:

«Я вважаю, що не повинен сидіти у в’язниці за те, що дотримуюсь своїх релігійних переконань. Якби уряд впровадив альтернативну цивільну службу, я б охоче на неї погодився. Моє щире бажання нікому не завдавати шкоди аж ніяк не заслуговує кримінального покарання».

Робоча група отримала 631 скаргу. Вона надішле усі ці скарги до уряду Південної Кореї з проханням розглянути їх і прокоментувати. Отримавши відповідь від уряду, Робоча група подасть свої висновки і рекомендації до Ради ООН з прав людини. Якщо Рада ООН визнає ув’язнення скаржників безпідставним, то на Південну Корею обвалиться лавина суворої критики за те, що вона, як частина міжнародної спільноти, нехтує своїми зобов’язаннями захищати права людини. Адвокат скаржників Ду Джін О пояснює:

«Досі Південна Корея ніяк не відреагувала на тиск світової спільноти і не прийняла закону про альтернативну службу для тих, кому сумління не дозволяє нести військову службу. Водночас зростає тиск з боку місцевих судів. Для прикладу, за останні місяці двоє суддів виправдали шістьох підсудних, які відмовились від військової служби. З 2012 року місцеві судді направили сім справ до Конституційного суду, який розглянув їх в липні 2015 року».

Південна Корея, нехтуючи нормами міжнародного права, щомісяця засуджує і ув’язнює від 40 до 50 Свідків Єгови. Чон Хек Ан та решта Свідків в країні, які відбувають ув’язнення за відмову іти до війська, з нетерпінням чекають рішення Конституційного суду та Ради ООН з прав людини.