13 серпня 2019 року апеляційний суд міста Кірова постановив звільнити з-під домашнього арешту 26-річного брата Андрія Суворкова. Хоча згідно з цим рішенням брат Суворков отримав більше свободи, кримінальна справа проти нього залишається відкритою.

Як повідомлялося раніше, брата Суворкова було заарештовано 9 жовтня 2018 року разом з його вітчимом та трьома іншими братами під час рейдів на 19 домів Свідків в місті Кіров, які проводили працівники поліції та бійці спеціального призначення в масках.

Розповідаючи про обшук у його домі, брат Суворков каже: «Багато наших цінних речей конфіскували. Але ми з дружиною не тривожилися через це, оскільки завжди старались вести просте життя і не прив’язуватися до матеріальних речей. Зберігати спокій нам допомагала порада з Матвія 6:21. Там сказано: “Де твій скарб, там буде і твоє серце”».

Після проведення рейдів були відкриті кримінальні провадження проти брата Суворкова, його вітчима і трьох інших братів за співання пісень Царства, вивчення релігійної літератури та володіння примірником «Перекладу нового світу» російською мовою. Усіх цих братів тримали під вартою в ізоляторі тимчасового тримання, де вони чекали на постанову суду, який мав вирішити відпустити їх чи перевести у слідчий ізолятор.

Брат Суворков розповідає: «Я провів дві ночі в ізоляторі тимчасового тримання. Із самого початку я безперестанку молився. Я не сумнівався, що Єгова чує мене і буде підтримувати. Я пригадував мелодії пісень Царства і наспівував їх. Згодом я пригадав аж понад 50 пісень».

Суд вирішив перевести брата Суворкова та інших братів в слідчий ізолятор. Протягом свого першого тижня ув’язнення брат Суворков зосередився на тому, щоб допомагати іншим. Він пригадує: «Я вирішив молитися за братів, згадуючи їх поіменно, та писати підбадьорливі листи тим, чиї адреси пам’ятав. Це приносило мені радість» (Дії 20:35).

Після кількох місяців усіх братів відпустили під домашній арешт, за винятком брата Анджея Оніщука. Брат Суворков є першим з усіх заарештованих братів у місті Кіров, якого звільнили з-під домашнього арешту.

«Оглядаючись назад,— каже брат Суворков,— я радий, що мені довелося бути в тюрмі... Не знаю, що станеться в майбутньому і чи не ув’язнять мене знову. Тепер я упевнений, що Єгова і його організація мене підтримуватимуть навіть за ґратами. Я зовсім не боюсь в’язниці».