6 червня 2019 року, через два тижні після того, як Денніс Крістенсен програв апеляційне слухання, органи влади переправили його зі слідчого ізолятора (місто Орел) у виправну колонію №3 (місто Льгов). Відстань між Орлом, де живе сім’я і друзі Денніса, та Льговом — приблизно 200 кілометрів.

Як тільки Денніс прибув у колонію, його непохитність намагалися зламати: з нього насміхалися, на нього морально тиснули. Але він повністю покладався на Єгову, тому залишився сильним і не піддався тиску (1 Петра 5:10).

Увесь той час, поки Денніс перебуває в ув’язненні, брати і сестри з любов’ю дбають про його дружину Ірину. У червні цього року брат Марк Сандерсон, член Керівного органу, та інші відповідальні брати зустрілися з Іриною у Фінляндії і підбадьорили її.

Денніс перебуває в колонії вже більше ніж місяць. Нещодавно Ірині дозволили розмовляти з ним по телефону раз на день, а також відвідувати його.

За останні два роки, відколи Денніса арештували, їм з Іриною довелося багато пережити. І все ж вони залишаються радісними й непохитними. За словами Ірини, її дуже підтримують листи, які вона щотижня отримує від Денніса. В одному з її улюблених листів є такі слова: «Дуже важливо залишатися позитивними, адже в нас так багато підстав для радості». Далі Денніс пише: «Мета нашого життя — виправдання верховної влади Єгови. Я знаю, що шлях наш довгий і перемоги поки що не буде, але це лише поки що. Зрештою ми переможемо. Я на 100 відсотків у цьому впевнений».

21 червня 2019 року на міжнародному конгресі в Данії Стівен Летт, член Керівного органу, зачитав присутнім звернення Денніса. Там було сказано: «Я б так хотів бути з вами! Але зараз це неможливо, оскільки я ще не виконав свого теперішнього призначення. Однак у майбутньому ми обов’язково зустрінемося. Я дуже цього чекаю!»

Під час ув’язнення в Римі Павло написав: «Я завжди дякую моєму Богові, коли згадую вас у кожній палкій молитві. Я з радістю молюся за всіх вас... Ви залишаєтесь у моєму серці, і вам, як і мені, Бог виявив незаслужену доброту. Адже ви підтримуєте мене і тоді, коли я в тюремних кайданах, і тоді, коли потрібно захищати і законно утверджувати добру новину» (Філіппійців 1:3, 4, 7).