17 грудня 2020 року Ленінський районний суд міста Ростов-на-Дону засудив брата Руслана Алиєва до двох з половиною років ув’язнення умовно. В даний час йому не доведеться сидіти за ґратами.

Напередодні винесення вироку було видно, що Руслан відчуває «Божий мир» (Філіппійців 4:7). Він спокійно сказав своїм друзям: «Я не дуже переживаю, чим закінчиться цей кримінальний процес. У Єгови під контролем усе, що він допускає. Допомога прийде у відповідний час. Хоч би що зі мною сталося, я і далі буду служити Єгові». Руслан знає, що брати і сестри по цілому світі моляться про те, щоб він зберігав відданість, і це, за його словами, «дуже потішає».

Звернувшись до суду з останнім словом 14 грудня 2020 року, Руслан сміливо сказав: «У першому столітті н. е. молодий 33-річний чоловік став перед судом. Його звинуватили в тому, що він підбурював до бунту проти держави. Однак задокументований судовий розгляд показав, що його судили за стосунки з Богом Єговою. Свідки давали суперечливі показання, і сторона обвинувачення ніяк не могла довести його вину. Але, незважаючи на це, вирок був обвинувальний. Цим чоловіком був Ісус Христос.

Сьогодні, вже у XXI столітті, я, молодий 33-річний чоловік, стою перед судом, звинувачений у злочині проти конституційного ладу і державної безпеки... Коли я чую звинувачення у підривній діяльності проти конституційного ладу і загрозі державній безпеці, то дивуюсь непослідовності та абсурдності цього звинувачення».

Руслан також рішуче спростував фальшиві звинувачення у розпалюванні міжнаціональної та релігійної ворожнечі. Він сказав: «З певних причин я виростав, переймаючи культуру щонайменше трьох народів: російського, азербайджанського та українського. Кожен з цих народів для мене дорогий і близький... Серед моїх друзів є чимало жителів різних англомовних країн Африки, а також китайці... По крові я азербайджанець. Усім відомо про багаторічну ворожнечу між азербайджанським і вірменським народами. Але мій близький друг — вірменин. Він був дружбою у мене на весіллі. Таке ставлення до людей різних національностей, рас, релігій і соціального становища сформувалося в мене завдяки релігійному вихованню... І тепер для мене і для тих, хто мене знає, дуже дивно чути звинувачення в розпалюванні міжнаціональної, міжрасової ворожнечі чи у вищості над іншими».

Підбадьорює, що брати і сестри в Росії з мужністю дають свідчення у судах. Ми впевнені, що Єгова буде благословляти насіння правди, посіяне нашими одновірцями, які обстоюють свою віру перед чиновниками (Матвія 10:18).