Чотирнадцятого березня 2015 року в Цінціннаті (штат Огайо) у віці 92 років померла Дороті Мей Сеннет Ковінгтон, яка в 1940-х і 1950-х роках активно сприяла захисту громадянських прав Свідків Єгови.

Упродовж 1940-х років Дороті добровільно працювала помічником адвоката Віктора Шмідта, який був одним зі Свідків Єгови і відстоював їхні громадянські права. Тоді набувала розмаху Друга світова війна, що супроводжувалося посиленням націоналістичних настроїв. Це породило запеклу протидію Свідкам Єгови, оскільки вони відмовлялися брати участь у патріотичних церемоніях і йти до війська, що явно суперечило духу того часу. У книжці «Зовнішній блиск нашої країни» (англ.) сказано, що «переслідування Свідків з 1941 до 1943 року було найбільшим спалахом релігійної нетерпимості в Америці XX сторіччя».

Свідки ставали жертвами нападів юрби, і їх ув’язнювали по всіх Сполучених Штатах, зокрема в Цінціннаті, що в штаті Огайо, і в сусідньому штаті Індіана. Віктор Шмідт подорожував країною, аби захищати незаконно ув’язнених Свідків Єгови. Тим часом Дороті не лише допомагала йому, працюючи в його офісі, але й брала активну участь у праці проповідування, ризикуючи зазнати нападу юрби.

Особливо Дороті запам’ятала події, що призвели до нападу юрби в Коннерсвіллі (штат Індіана). Всього через 17 днів після того, як Верховний суд прийняв негативне рішення у справі «Шкільний округ Майнерсвілл проти Гобайтіс» (1940 рік), яка стосувалася відмови салютування прапору, шериф Коннерсвілля заарештував шістьох Свідків, звинувативши їх у зневазі до прапора. Вони відмовилися салютувати американському прапору на значку, що був прикріплений до лацкана шерифового піджака. Саме тут, у Коннерсвіллі, Віктор Шмідт і Гейден Ковінгтон, який з 1939 по 1963 рік був головним юрисконсультом Свідків Єгови, захищали двох Свідків Єгови, яких пізніше фальшиво звинуватили ще й у змові.

Виступивши з заключним словом, Ковінгтон відразу поспішив на літак у штат Мен, де мав відбутися інший суд, а Віктор Шмідт і його дружина залишились до оголошення вердикту. Після цього на них напала юрба, котра ставала дедалі більшою. Віктор, його дружина та інші зазнавали удару за ударом, поки зрештою їм не вдалося втекти.

В інтерв’ю, яке Дороті дала за три тижні до смерті, вона розповіла, що через десять місяців після оголошення вердикту було ув’язнено 75 Свідків. Їх фальшиво звинуватили у змові. Дороті пригадувала: «Багато нас, Свідків, заарештували, і події в Коннерсвіллі стали піком переслідувань».

Гейден Ковінгтон, Віктор Шмідт та інші продовжували захищати права Свідків Єгови. Ковінгтон і Шмідт добилися скасування обвинувальних вердиктів у Коннерсвіллі. Крім того, Ковінгтон допомагав Шмідту у веденні інших справ. За час співпраці Дороті ближче познайомилась з Гейденом, і 1949 вони одружилися.

Дороті переїхала до Нью-Йорка, аби підтримувати Гейдена у його нелегкій праці у всесвітньому центрі Свідків Єгови в Брукліні. У той час, як Гейден брав участь у багатьох юридичних баталіях, вона активно проповідувала. Ковінгтон, якого вважали одним з найкращих експертів з конституційного права, невтомно займався сотнями справ, пов’язаних із захистом громадянських прав Свідків Єгови. Він понад 40 разів виступав перед Верховним судом і більше, ніж 100 разів — перед апеляційними судами федеральних округів.

Дороті завжди була зі своїм чоловіком, коли він захищав у Верховному суді права Свідків Єгови з цілої країни. Вона поділилась: «Гейден відстоював свободу, яку ми інколи сприймаємо як щось належне. Мені приємно, що він все своє життя надавав допомогу тим, хто потребував її, і не лише у США, але й в інших країнах».

У 1959 році в Дороті й Гейдена народилась донечка Лінн, а через три роки — син Лейн. Зрештою, у 1972 році вони повернулися з Нью-Йорка в штат Огайо. Поки діти росли, Дороті навчала їх Біблії і зосереджувала своє життя на служінні.

На жаль, 21 листопада 1978 року Гейден помер. Дороті знову почала виконувати роботу лінотипістки, працюючи для різних редакцій газет, у тому числі для найпопулярнішої щоденної газети в Цінціннаті («The Cincinnati Enquirer»). Робота на лінотипі була нелегкою, її навіть вважали чоловічою, оскільки доводилося закладати в машину свинцеві пластини, щоб отримати відлитий рядок тексту. Після виходу на пенсію у 1988 році Дороті знову почала присвячувати більшість свого часу навчанню людей Біблії. Дороті запам’яталась усім своєю неослабною ревністю, глибокими біблійними знаннями і вмінням відповідати на запитання за допомогою конкретного біблійного вірша.

Дороті пережила свого сина Лейна, але в неї залишилась донька Лінн Елферс з чоловіком Гарі Елферсом, двоє онуків і молодша сестра Рут Сеннет Нейдс.