«Єгова допоміг мені залишатися непохитним у вірі»,— каже брат Джовідон Бободжонов, якого 1 листопада 2020 року звільнили з в’язниці. За день перед тим президент Таджикистану видав указ про помилування брата Джовідона Бободжонова, а також ще 377 інших в’язнів. Джовідон уже провів у тюрмі 9 місяців зі свого 2-річного терміну ув’язнення за відмову від військової служби з мотивів особистих переконань.

4 жовтня 2019 року військові офіцери силою забрали з дому 19-річного Джовідона, відвезли у призовну дільницю і помістили під варту. Упродовж кількох наступних місяців його переводили з одної військової частини в іншу і поміщали в ізолятор тимчасового тримання. Там він щоразу мав пояснювати, чому відмовляється служити в армії. «Багато командирів і солдатів ставили мені нелогічні запитання. Всі вони хотіли, щоб я зрікся своєї релігії,— розповідає Джовідон.— Вони намагалися спровокувати мене цими запитаннями, щоб вивести з рівноваги. Іноді будили мене вночі та знову і знову ставили ті самі питання, вимагаючи пояснення, чому я відмовляюся служити в армії.

Але мені дуже допомагала молитва. У військовій частині я кожного дня й кожної ночі палко молився, зі сльозами благаючи Єгову допомогти мені не здатися, не засмутити його і не нагрубити, коли мене провокують.

Єгова міцно тримав мене за руку... Іноді бувало самотньо, і це пригнічувало. Однак Єгова за допомогою своїх створінь надихав мене і зміцнював. Щоранку я прокидався під спів пташок. Уночі дивився на місяць і зорі. Ці дари від Єгови приносили мені радість і додавали сил».

2 квітня 2020 року Джовідона засудили і перевели зі слідчого ізолятора у в’язницю. Він не мав права отримувати листи. Але місцеві брати і сестри приносили йому харчі, а на пакетах для продуктів писали щоденний вірш. «Це допомагало мені не почуватися самотнім, і я розумів, які в мене чудові друзі»,— каже Джовідон.

Брат Бободжонов також радів, що пам’ятав такі підбадьорливі біблійні вірші, як Римлян 8:37—39. Він розповідає: «У в’язниці я переконався, наскільки правдиві ці слова. Ніякі випробування не змогли відділити мене від любові Єгови. Він допомагав мені залишатися непохитним у вірі».

Приклад Джовідона підбадьорив його батьків. Ось що каже його батько, Абдуджамол: «Завдяки молитвам і хорошому прикладу нашого сина, який достойно зніс це випробування, зміцнялася наша віра. Усі наші духовні брати і сестри по цілому світі дуже нас підтримували. Ми надзвичайно цінуємо їхні молитви і вдячні Єгові, що подарував нам таких добрих і дбайливих друзів».

У цей час кінця всі ми можемо зазнати «страждань, які, наче вогонь», будуть нас випробовувати (1 Петра 4:12). Джовідон робить такий висновок: «Тепер я вільний і планую використати свою свободу, щоб поглибити свої знання і добре підготуватися до майбутніх випробувань. Тим, хто ще не стикався з суворими випробуваннями, дуже важливо мудро послуговуватися своєю свободою і набувати знань про Єгову, читаючи його Слово і наші публікації».