Мільйони християн відмовляються брати в руки зброю, тому що сумління не дозволяє їм це робити. У багатьох країнах поважають їхнє рішення. Згідно з постановою Комітету ООН з прав людини, громадяни Туреччини теж заслуговують на подібне ставлення.

29 березня 2012 року Комітет виніс рішення на користь двох турецьких громадян — Дженка Атасоя і Арди Саркута. Обидва чоловіки є Свідками Єгови. Вони відмовилися виконувати військову службу через свої релігійні переконання.

Дженк Атасой і Арда Саркут неодноразово зверталися в державні установи, щоб пояснити своє продиктоване сумлінням рішення. Також вони просили дозволити їм виконувати невійськову цивільну службу. Незважаючи на це, їх постійно змушували піти в армію. Більш того, військові погрожували порушити кримінальну справу проти університету, в якому Саркут працював молодшим викладачем. Тому його звільнили з роботи.

У постанові Комітету зазначалося, що право на відмову від військової служби з мотивів особистих переконань — «це одна з форм реалізації права людини на свободу думки, совісті і релігії», про що йдеться у статті 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. До того ж Комітет постановив, що право на відмову від військової служби з особистих переконань «звільняє будь-яку особу від обов’язкової військової служби, якщо вона суперечить її релігійним і особистим переконанням».

Це рішення було зроблено невдовзі після прийняття Європейським судом з прав людини двох подібних рішень. В одному з них Суд заявив, що «відсутність альтернативної (невійськової) служби в Туреччині перешкоджає реалізувати право на відмову від військової служби з мотивів особистих переконань», гарантованого Європейською конвенцією з прав людини.

Слід зауважити, що вже в I сторіччі християни через свої переконання відмовлялися служити в армії. У книжці «На зорі християнства» (англ.) Е. В. Барнс писав: «Уважний розгляд усієї доступної нам інформації [показує], що до правління Марка Аврелія [який був римським імператором зі 161 по 180 рр. н. е.] жоден християнин не став воїном і жоден воїн, який став християнином, не залишався у війську».