Історія Свідків Єгови в Узбекистані почалася за кілька десятиліть до того, як 1991 року країна стала незалежною. У 1992 році Узбекистан прийняв конституцію, котра гарантує основоположні права людини. Однак якщо говорити про релігійну свободу, то уряд часто нехтує основними принципами цієї конституції.

Органи влади Узбекистану відмовляються юридично зареєструвати збори Свідків Єгови, за винятком збору в Чирчику a. У результаті всі зібрання, окрім тих, що проходять у Залі Царства в місті Чирчик, вважаються незаконними. Поліція часто зриває релігійні зібрання Свідків, що проходять деінде, навіть ті, що проводяться у приватних будинках. Представники влади арештовували присутніх на цих зібраннях і забирали їхні особисті речі та релігійну літературу. Деяких Свідків кілька днів тримали під вартою, де піддавали їх фізичній і словесній нарузі. На інших Свідків накладали великі штрафи, висували їм кримінальні звинувачення і за релігійну діяльність на кілька років кидали їх у в’язницю. Через відмову уряду задовольнити прохання Свідків про реєстрацію загальновідома мирна релігійна діяльність вважається злочином.

Свідки Єгови продовжують вести діалог з представниками уряду, намагаючись отримати згоду на реєстрацію зборів по всій країні, особливо в Ташкенті. Таке правове становище могло б надати відносний захист від дискримінації і спонукало б інших поважати право Свідків на свободу релігії.