Свідки Єгови не відзначають днів народження, бо переконані, що це не подобається Богові. Хоча Біблія прямо не забороняє святкування днів народження, вона допомагає нам зрозуміти, що воно в собі криє і як на нього дивиться Бог. Розгляньмо чотири факти, що проливають світло на святкування днів народження, і проаналізуймо відповідні біблійні принципи.

1.   Відзначання днів народження сягає корінням в язичництво. В одній праці про фольклор, міфологію та легенди сказано, що в основі святкування днів народження лежить віра у те, що в день народження людини «на неї можуть впливати злі духи й сили» і «присутність друзів, котрі висловлюють їй добрі побажання, захищає її» («Funk & Wagnalls Standard Dictionary of Folklore, Mythology, and Legend»). А в книжці про дні народження говориться, що в стародавні часи вести записи про день народження «було важливо, бо за цією датою складали гороскоп» на основі «містичної науки астрології» («Lore of Birthdays»). Далі у цій же книжці зазначається, що «за народними повір’ями іменинні свічки мають особливу магічну силу для сповнення бажань».

    Однак Біблія засуджує магію, ворожіння, спіритизм і подібне (Повторення Закону 18:14; Галатів 5:19—21). По суті, Бог виніс вирок жителям стародавнього Вавилона зокрема через те, що вони займалися астрологією, яка є одним з видів ворожіння (Ісаї 47:11—15). Свідки Єгови не намагаються дослідити походження кожного звичаю; все ж ми не нехтуємо чіткими застереженнями, записаними в Божому Слові.

2.   Перші християни не відзначали днів народження. «Перші християни,— говориться в енциклопедії «Уорлд бук»,— вважали святкування днів народження язичницьким звичаєм». Біблія показує, що апостоли й ті, кого навчав безпосередньо Ісус, залишили приклад для всіх християн (2 Фессалонікійців 3:6).

3.   Християни повинні відзначати лише один день: не день народження, а день смерті — смерті Ісуса (Луки 22:17—20). Це не має нас дивувати, тому що в Біблії сказано: «Ліпше день смерті, ніж день народження» (Екклезіаста 7:1). Наприкінці свого життя на землі Ісус здобув добре ім’я у Бога, тому день його смерті став важливішим за день народження (Євреїв 1:4).

4.   Біблія не згадує жодного служителя Бога, який святкував день народження. Не можна сказати, що в Біблії просто упущено таку інформацію, адже вона описує два випадки, коли ті, хто не був служителем Бога, святкували день народження. Обидва святкування зображені в негативному світлі (Буття 40:20—22; Марка 6:21—29).

 Як і всі турботливі батьки, Свідки виявляють любов до своїх дітей протягом усього року. Вони роблять дітям подарунки й організовують для них цікаві зустрічі. Батьки намагаються наслідувати досконалий приклад Бога, який дає щедрі дари своїм дітям, навіть коли вони цього не очікують (Матвія 7:11). Ось кілька висловлювань дітей Свідків, які показують, що вони зовсім не почуваються обділеними.

•   «Мені більше подобається отримувати подарунки несподівано» (Теммі, 12 років).

•   «Хоча я не отримую подарунків на день народження, батьки все-таки купують мені дарунки в інший час. Мені так більше подобається, тому що це завжди несподіванка» (Грегорі, 11 років).

•   «Думаєте, десять хвилин, кілька тістечок і пісня — це вже вечірка? Прийдіть до нас додому, і ви побачите, що таке справжня вечірка!» (Ерік, 6 років).