Я виростав у місті Рочестер (штат Нью-Йорк) у сім’ї католиків. Батьки розлучилися, коли мені було вісім. Я разом з братом і чотирма сестрами залишився з мамою. Ми жили дуже бідно. Я бачив, як важко мамі нас всіх годувати, тому мріяв стати багатим і допомогти своїй сім’ї.

 На вихідних я їздив до тата, який жив у багатшому районі. Тато хотів, щоб я став успішною людиною, тому влаштував мене у відомий університет, де я почав вивчати готельну справу. Мені це дуже подобалося. Раніше я просив в Бога зробити мене багатим та щасливим, і, здавалось, він відповідає на мої молитви. Протягом п’яти років я вивчав менеджемент готельного бізнесу, комерційне право і корпоративні фінанси. Одночасно я працював в одному з казино в Лас-Вегасі.

 У 22 роки я став заступником директора казино. Люди вважали мене багатим і успішним. На моєму столі була найліпша їжа і найдорожчі напої. Колеги часто казали: «Будь там, де крутяться гроші, адже вони правлять світом». Вони вважали, що саме гроші є ключем до справжнього щастя.

 Моїми клієнтами були заможні люди, які приїжджали у Лас-Вегас пограти. Вони мали багато грошей, але не виглядали щасливими. Я теж почав втрачати радість. Чим більше я заробляв, тим менше мав спокою. Часто я не спав ночами і вже навіть почав думати про самогубство. Розчарувавшись у житті, я молився до Бога: «Де мені знайти справжнє щастя?»

 Приблизно в цей час двоє моїх сестер, які були Свідками Єгови, переїхали у Лас-Вегас. Я не хотів брати їхню літературу, однак погодився разом з ними читати свою власну Біблію, в якій всі слова Ісуса були надруковані червоним кольором. Мої сестри знали, що я довіряв тому, що казав Ісус, і зосереджувалися на його словах. Я також читав Біблію сам.

 Багато з того, що я прочитав, мене просто вразило. Наприклад, слова Ісуса: «Молячись, не повторюйте одне і те ж, як люди з інших народів, бо вони думають, що будуть вислухані за своє багатослів’я» (Матвія 6:7). Однак священик дав мені образок із зображенням Ісуса і сказав молитися до нього: десять разів повторювати молитву «Отче наш» і десять — молитву «Богородице Діво». Він сказав, що тоді Бог дасть мені стільки грошей, скільки мені потрібно. Я подумав собі: «Якщо я повторюватиму ці молитви стільки разів, чи не буде це “багатослів’ям”?» Також я прочитав такі слова Ісуса: «І нікого на землі не називайте батьком, бо одного маєте Батька — небесного» (Матвія 23:9). І я спитав себе: «Чому ж тоді ми, католики, називаємо священиків “отцями”?»

 Біблійна книга Якова допомогла мені серйозно задуматись над своїм життям. У четвертому розділі цієї книги написано: «Хіба ви не знаєте, що дружба зі світом — це ворожнеча з Богом? Отже, хто хоче бути другом світу, той робить себе ворогом Бога» (Якова 4:4). Але слова з 17-го вірша вразили мене ще більше: «Тому коли хтось знає, як робити те, що правильне, але не робить, то чинить гріх». Я подзвонив своїм сестрам і сказав, що залишаю роботу в казино, оскільки не хочу мати справу з азартними іграми і всім, що з ними пов’язано.

 Я хотів більше дізнатися про Бога, а також покращити стосунки зі своєю сім’єю. Щоб мати для цього час, я вирішив вести скромніше життя. Але зміни давалися нелегко. Мені ще не раз пропонували продовжити кар’єру в індустрії азартних ігор та обіцяли, що я буду заробляти вдвічі або навіть втричі більше. Однак я молився про це і зрозумів, що таке життя не для мене. Тож я переїхав до мами і переобладнав її гараж на скромне помешкання. Щоб забезпечувати себе, я ламінував меню для ресторанів.

 Хоча Біблія допомогла мені зрозуміти, що гроші — це не найголовніше в житті, я все ще не ходив на зібрання Свідків Єгови. Мої сестри спитали, що мені не подобається в Свідках. Я відповів: «Ваш Бог Єгова розділяє сім’ї. Різдво та дні народження — це для мене єдина можливість проводити час із сім’єю. А ви не святкуєте цих свят». Тоді одна з моїх сестер розплакалася і запитала: «А де ж ти є в інші дні року? Ми раді тебе бачити завжди, але ти приходиш лише на свята, і то з почуття обов’язку». Слова сестри торкнулися мого серця, і я почав плакати разом з нею.

 Я зрозумів, що помилявся, адже насправді Свідки Єгови дуже люблять свої сім’ї. Тож я вирішив піти на їхнє зібрання. Там, у Залі Царства, я зустрів Кевіна, який дуже добре знав Боже Слово. Він почав вивчати зі мною Біблію.

 Кевін з дружиною вели просте життя і тому мали більше часу допомагати іншим розуміти Біблію. Хоча вони заробляли небагато, їм вистачало на поїздки до Африки і Центральної Америки, де вони брали участь у будівництві філіалів Свідків Єгови. Вони дуже любили одне одного і були щасливими. Я мріяв про таке життя.

 Кевін показав мені фільм про місіонерське служіння. Побачивши, яку радість воно приносить, я вирішив стати місіонером. Я старанно вивчав Біблію протягом шести місяців і в 1995 році охрестився. Я вже більше не просив в Бога багатства, а молився: «Не давай мені ні бідності, ні багатства» (Прислів’я 30:8).

 Зараз я справді багатий — не матеріально, а духовно. Свою кохану дружину Нурію я зустрів в Гондурасі. З нею ми служили місіонерами в Панамі і Мексиці. Наскільки ж правдиві слова з Біблії: «Благословення від Єгови — воно збагачує і болю з собою не приносить» (Прислів’я 10:22).